2153 Results with the "Романтика" genre
-
Chapter
У нас є весь час світу
Дін усе ще намагався звикнути до Раю. Це місце вражало своєю красою та чарівністю, але залишалося дивним і незвичним. Він лежав на капоті своєї "Крихітки", роздивляючись довколишні пейзажі, які ніби зійшли з полотен художників. Але в один момент він відчув на рівні душі чиюсь…-
2,2 K • Ongoing
-
- Story
Смак карамелі
Прекрасний світ, що існує у наших снах. Згадати лише, скільки разів, прокидаючись, ми шкодуємо про те, що того, що було уві сні, у житті, швидше за все, не буде. Однак, ми продовжуємо вірити в цей світ, і щоразу із задоволенням поринаємо в нього…- 918 • Чер 2, '22
-
- Story
Лагідна прихильність
Нехороші думки наздогнали Найтмара навіть у нього вдома.- 424 • Вер 1, '24
-
-
Chapter
Розділ 1: Все почалося з куртки
Ich weiß, ich hab gesagt (Знаю, я сказав) Ich bin heute am Start (Що вільний ввечері) Aber ich komm nicht klar und da (Але не можу розібратися, і там) Wo ich schon tausend Mal war (Я був тисячу разів) Will ich heute nicht hin (Я не хочу туди йти) Weil da immer die gleichen Leute sind (Адже там ті ж самі люди) Und weil ich müde bin (І тому що я втомився) – AnnenMayKantereit, Ich…-
17,5 K • Ongoing
-
- Story
Спокій
Коротка замальовка про глибинні почуття та тривожності, і як правильна людина в правильний час та спосіб може полегшити будь-які турботи. - Десь за хмарами завжди сяють зорі. Різдво, де Волдеморт ще є просто людиною.
- Story
зігріємось
Спочатку йому здалось, що це знову Міртл затягує привичну «серенаду». Але він майже відразу зрозумів: ні, це не так. Міртл ніколи не плакала так надривно і тихо, так тужливо і щиро. Привид заходився у дикому криці для привертання уваги, а цей плач благав про допомогу. -
Зашпортався за одвірок. Дав цьому Отелло фору в часі. — Шльондер! Зараз я тебе покращу! — кинув він мені. Огидно. Але мені все одно. А потім удар. В лоб, без прелюдій. Хрясь — і я вже зішкрябую щоку з підлоги. Мої думки — як порожні сторінки. Мені його Катя дарма не треба.…
-
1,0 K • Ongoing
-
-
Chapter
Грудка снігу
Рошель — Гадаєш, вона повернеться? Слід визнати: без Єви занадто пусто і тихо. Це був не перший раз, коли вона ось так лишала нас позаду і втікала, але перший раз, коли я дозволила собі сумувати за нею, коли не злилась, а шкодувала. Тоді, в дитинстві, вона виглядала такою ж…-
276,7 K • Ongoing
-
-
Дощ спадав на каміння, важкими краплями торкаючись землі, наче годинниковий механізм неба відраховував останні хвилини перед втечею. Бертрада стояла у вузькому прохідному коридорі з дерев за каплицею, її було не видно в темряві за кілька кроків. "Коли двері відчиняться,…-
6,0 K • Completed
-
- Previous 1 … 53 54 55 … 216 Next
