Дощ

Дощ

  Травень. Теплий вітерець дме назустріч і, здається, що нічого поганого статися не може. Але темні хмари вже близько.

• Шімідзу, поглянь насувається темна хмара, треба якнайшвидше йти додому, поки не задощило.
• Так, бачу, я вже майже все. Ходімо, Ячі.

  Шімідзу накинула на плечі рюкзак і вони пішли. Проте, за 5 хвилин почало накрапати, а ще за 2 хвилин почалася сильна злива. Дівчатка побігли, але додому було ще далеко, тому вони вирішили перечекати зливу в закинутій автобусній зупинці.

  Ячі Хітока була першокласницею у старшій школі Карасуно, а Кьоко Шімідзу була третькласницею і це був її останній рік.

  – Ну й злива,- сказала Ячі, витискаючи воду зі свого білявого волосся.

  – Ага,- відповіла Кьоко, поправляючи свій макіяж.

  Вони стояли одна навпроти одної і, коли Ячі це зрозуміла, вона почервоніла.

  – Щось не так, Ячі, тобі зле ?- запитала Кьоко.

  – Ні, ні, все добре,- відповіла Ячі та відвела погляд.

  – Здається, злива ще довго триватиме,- сказала Кьоко, закінчивши.

  Вони стояли одна навпроти одної, але тепер дивилася лише на дощ. Та ось, Кьоко підійшла до Ячі та запитала :

  – Я ж тобі подобаюся, чи не так ?

  – Га ?- здивувалася Ячі, вона цього точно не очікувала.- Звісно, що подобаєшся, ти усім подобаєшся,- сказала дівчина, почервонівши.

  – Я не це мала на увазі,- сказала Кьоко і, поглянувши іншій дівчині в очі, ніжно її поцілувала.

  Ячі була шокована і не знала, що робити, але не змогла розірвати поцілунок. Перша віддалилась Кьоко і,засоромившись, відійшла.

  – Знаєш, я навмисно залишила парасольку вдома, хоч знала, що буде дощ, – сказала Ячі, опустивши голову вниз.

  – Що…- і не давши сказати іншій дівчині більше ні слова, підійшла та поцілувала її.

  – Я кохаю тебе ще з першого дня як зустріла тебе, та боялася тобі про це сказати.

  Шімідзу дивилася на неї здивована, проте вона і так це підозрювала. Вона притисла дівчину до себе в почала повільно цілувати її вуста, шию, ключиці. Та раптом Хітока її зупинила.

  – Ти впевнена ?- запитала дівчина. – Це у мене вперше.

  – Не хвилюйся, я теж вперше це роблю, але якщо ти не хочеш, я можу зупинитися.

  – Ні, продовжуй.

Шімідзу повільно цілувала її шию та ключиці, та повільно водила рукою дівчині по трусиках. Ячі застогнала, а Кьоко повільно входила пальцями у її лоно. У Ячі від цього підкосилися ноги і вона почала падати, але інша дівчина вчасно її зловила, та запропонувала сісти на лавку.

  Коли вони перемістились на лавку, Шімідзу опустилася на коліна і почала повільно знімати трусики Ячі, які були вже повністю мокрі.

  – А ти швидко,- здивувалася Кьоко та почала повільно цілувати лоно дівчини.

  Після поцілунків, вона виводила круги язиком і коли дівчина знову кінчила задоволено усміхнулася. Але в один момент, Ячі піднялася на ноги, взяла дівчину на руки та посадила на те ж місце, де була мить тому. Не встигла Кьоко здивуватися, як Інша дівчина вже була знизу і пестила її ніжне лоно своїми теплими пальцями. Вона не чекала і тільки інша дівчина видала стогін, то підключила до своїх пальців ще й язика. Вона така вправно це робила, що Шімідзу запитала:

  – Ти точно це робиш вперше ?

  Але Хітока не відповіла, адже її язик вже мав роботу. Коли Кьоко кінчила, Ячі повернула голову і сказала:

  – О, здається, дощ вже закінчився.

 І справді, знову ясно світило сонечко. Дівчата поправилися і, взявшись за руки, пішли додому, цілуючись та осміхаючись одна одній.