1983 Results with the "Романтика" genre
-
Розділ
Частина 39: Спогади про тебе
- Ти куди зібрався? Вечеря майже готова. - спокійно промовив Рей і, відпустивши того, попрямував до закипівшого чайника, заливати локшину. - Що?.. - Мейлі розплющив очі, і заціпеніло подивився на хлопця, який підносив до столу дві тарілки гарячої локшини. - Сідай їсти. Скоро знову…-
289,9 K • Ongoing
-
-
Розділ
Частина 1: Випадкова зустріч
🥀 Якось в Оксфорді випав перший сніг... Спираючись спиною на стіну будівлі музею мистецтв, серед жвавої вулиці сидів хлопчина. На вигляд — зовсім ще дитина. Сплутане волосся опускалося йому на плечі, спадало на чоло і затінювало очі кольору першої зелені на весні. Морозне…-
289,9 K • Ongoing
-
- Лист від гостя: Мій найкращий друг, до якого я відчуваю певну симпатію, поцілував мене минулої ночі, проте через свій особливий стан він нічогісінько не пам’ятає. Я вагаюся, чи варто розкривати йому правду, адже це з великою ймовірністю змусить мене теж зізнатися у своїх почуттях. Якщо хтось має романтичний досвід з хлопцями із надмірною енергією Ян, цей смиренний просить дати пораду.
- 7.7 K • Feb 11, '24
-
- Фанфік
Хто б міг подумати…
Ви вірите в реінкарнацію? Якщо так, то тут є цікава історія, яка розповідає про людину, що перемістилася у чуже тіло після смерті. Але щось не так з оточуючим світом… - Фанфік
Хижак
Про безсердечного іжачка Артура Манчіні від його офіри Раяна Бланше. Мої поцілунки, мов сонця проміння, Що ніжно плекають тонку, бліду шкіру, З сухого нутра знову скинуть каміння, В покалічене серце вільють довіру. Ти – сам, Ти – пан, допомоги не треба Колючому звіру, що так хоче стіни. Турботу зневажиш, сягаючу неба, Скажеш “все добре” й попросиш піти. Розставиш по папкам усі… -
Розділ
Фокуси
Єва Гіпс зняли акурат за два тижні до призначеного дня місії. Нехитрими дослідами я зрозуміла, що ліва рука досі заслабка для повноцінного користування. На тренування лишався тиждень, потім Розвідка знову мала обʼєднатись в Трості. Я повернулась до звичного режиму постійного…-
184.6 K • Ongoing
-
- Фанфік
У нього на поличці
Розенферд, певно, ніколи не славився чимось особливим: життя тут текло тихо й розмірено, без жодного натяку на жахіття, яке, зрештою, застало нас у травні. Раптові вбивства молодих дівчат шокували всіх мешканців, які до кінця так і не усвідомили, що саме відбувається. Я усвідомила теж не одразу — намагалася забутись, повірити, що все якнайшвидше закінчиться, та одного дня ситуація загострилася до межі, мимоволі познайомивши мене… - Попередній 1 2 3 … 19 Далі