9301 Results in the "Фанфік" category
- Story
Етноферія
Це історія про сироту Ліру, яка в світі, де емоції керують магією, через гнів і страх втрачає зв’язок зі своєю фамільяркою та після катастрофи на святі Жнив тікає з дому, щоб знайти її і врятувати себе від Тіньової Пустки. -
Chapter
Розділ 10: Майже вдалий кадр.
Нічні жахіття почали своє переслідування поступово. Спочатку це були відлуння минулого, страшні, давно поховані у пам’яті, спогади чи картинки, спотворені уявою. Це ставалося й раніше, і з часом жахи зазвичай слабшали, а тоді вона геть не бачила снів якийсь час. Та цього разу…-
41,9 K • Ongoing
-
-
Chapter
Стервʼятники
Люк — Тобі подобається? Портрет був неймовірним. Художниця занадто точно передала попереджувальний вигляд Єви — вона не виглядала занадто лихою тут, але і не створювала враження тендітності. Кожна складочка на її одязі була на своєму місці, передаючи її справжню тілобудову…-
265,3 K • Ongoing
-
-
Chapter
Подарунки
Єва Хісторія мала змішані відчуття від нашої з Ератою роботи. Так, вона гнівалась, що завдяки двом випадковостям, про які вона ніколи не дізнається, Блюм повісився. Але разом із тим вона була зачудована іншими результатами. Одразу декілька великих землевласників попались на…-
265,3 K • Ongoing
-
- Story
Заручини
коли містер Браун намагався запросити Азирафаїла на побачення, той трішки захопився, заявивши, що вони із Кроулі заручені. Тепер йому залишається лише переконати свого найкращого друга підтримати його обман, аби тільки пережити щорічний бал асоціації власників магазинів і вуличних торговців на Вікбер-стрит.- 4,0 K • Жов 29, '25
-
-
Chapter
IX
Субота 20:13 Ліз вийшла із під'їзду свого будинку на околиці міста. Район, в якому дівчина орендувала помешкання з однією із подруг, був не показним, але доволі спокійним. Принаймні тут можна було пересуватися навіть пізнім вечором не боячись натрапити на зграю відморозків, які…-
17,5 K • Ongoing
-
-
- Story
Я не Кен!!!
– Так, так, так~ Хто ж це тут у нас? Лицар краси? – зухвалим, хриплячим голосом, що ріже та водночас лоскоче барабанні перетинки, ввійшовши до кімнати, прокрехкотів робо-ковбой. Він сперся на дверну раму, схрестивши руки на грудях. – Радий, що ти знову тішиш мої очі своєю чарівною присутністю, мій срібний ковбою. Чи тривожить тебе щось, мій дорогий Бутхілле? – Ардженті говорив спокійним, м’яким голосом.… -
Chapter
Мої діти
Єва Я прокинулась від незвичного руху поруч. Зазвичай Леві не метушиться багато уві сні. Схоже, йому снилось щось не надто приємне. Йому ж не могли перейти мої кошмари? — Леві, — тихо покликала я, обережно шарпаючи його за плече. Його реакція була як завжди прекрасною, точною… - Previous 1 … 17 18 19 … 22 Next


