62 Results in the "Згенеровано ШІ" category
-  ФанфікТисячоліття, що прокинулося Минуло півстоліття з того часу, як світ ступив у нове тисячоліття — із вірою в прогрес, ілюзією миру та наївною впевненістю, що історія завершилась. Але історія не закінчується ніколи. Вона лише засинає, щоб потім прокинутися з новою силою. Минуло півстоліття з того часу, як світ ступив у нове тисячоліття — із вірою в прогрес, ілюзією миру та наївною впевненістю, що історія завершилась. Але історія не закінчується ніколи. Вона лише засинає, щоб потім прокинутися з новою силою.-   3,3 K • Жов 16, '25
-   2,7 K • Жов 27, '25
 
-   
-  ФанфікСилуети Осінь. Така прекрасна пора. Опадає листя і немов ковдра зіткана з золота вкриває землю. Подмухав легкий вітерець який обвівав моє обличчя. На вулиці стояв саме вересень, перехідна пора між літом і осінню. Холодно ще не було але й спека вже ділась. Було тепло і затишно адже це останні деньки коли ще літо не повністю покинуло нас в цьому році. Люди як ті мурахи,… Осінь. Така прекрасна пора. Опадає листя і немов ковдра зіткана з золота вкриває землю. Подмухав легкий вітерець який обвівав моє обличчя. На вулиці стояв саме вересень, перехідна пора між літом і осінню. Холодно ще не було але й спека вже ділась. Було тепло і затишно адже це останні деньки коли ще літо не повністю покинуло нас в цьому році. Люди як ті мурахи,…
-  ФанфікПробудження богинь 18+ Дві студентки, Анна і Люсія, зтикаються з силою яку вони не можуть контролювати, але ця сила може контролювати їх, відкриваючи шлях до неймовірного задоволення і змін. Можна сказати що їм дуже пощастило. 🙂 Дві студентки, Анна і Люсія, зтикаються з силою яку вони не можуть контролювати, але ця сила може контролювати їх, відкриваючи шлях до неймовірного задоволення і змін. Можна сказати що їм дуже пощастило. 🙂-   666 • Вер 9, '25
-   741 • Вер 9, '25
 
-   
-  ФанфікМаска між нами Вессел та Ноа зустрічаються за сценою фестивалю і домовляються випити разом ввечері. Що може піти не так? “Ти був пасткою, в яку я ступив сам — і жодного разу не захотів вибратися.” Вессел та Ноа зустрічаються за сценою фестивалю і домовляються випити разом ввечері. Що може піти не так? “Ти був пасткою, в яку я ступив сам — і жодного разу не захотів вибратися.”
- 
  РозділNocturne Лондон. Сучасність.Коли я зайшла до своєї кімнати, ледве втрималася на ногах і впала на ліжко, заплющивши очі. Моя кімната була моїм відображенням — стриманою, суворою й водночас наповненою тихим, майже байдужим шармом. Стіни, пофарбовані в темний графітовий відтінок, поглинали… Лондон. Сучасність.Коли я зайшла до своєї кімнати, ледве втрималася на ногах і впала на ліжко, заплющивши очі. Моя кімната була моїм відображенням — стриманою, суворою й водночас наповненою тихим, майже байдужим шармом. Стіни, пофарбовані в темний графітовий відтінок, поглинали…- 
            
            4,9 K • Ongoing
 
- 
            
            
- 
  РозділТихий ліс Ліс неподалік від Бухареста. 1960 рік. Веліса вже два роки не говорила ні з одним створінням, окрім жертв. Її голос почав забувати, як звучить спів. Світ — як кістка без м’яса. Лише ніч і кров. Вона стояла посеред лісу, босоніж, з волоссям, злиплим від дощу, з втомленими, заплаканими… Ліс неподалік від Бухареста. 1960 рік. Веліса вже два роки не говорила ні з одним створінням, окрім жертв. Її голос почав забувати, як звучить спів. Світ — як кістка без м’яса. Лише ніч і кров. Вона стояла посеред лісу, босоніж, з волоссям, злиплим від дощу, з втомленими, заплаканими…- 
            
            4,9 K • Ongoing
 
- 
            
            
- 
  РозділБідний Сем Лондон. Сучасність. Я почула чи то хрип, чи то стогін. Не бачила очей Сема, але точно знала — вони майже вилетіли з орбіт.— Що ти? Що ти робиш? Зупинись! Ти що, божевільна? — закричав він. Мені, звісно, байдуже. Я міцніше притиснулася до його шиї і ковтнула ще ковток свіжої крові. Все… Лондон. Сучасність. Я почула чи то хрип, чи то стогін. Не бачила очей Сема, але точно знала — вони майже вилетіли з орбіт.— Що ти? Що ти робиш? Зупинись! Ти що, божевільна? — закричав він. Мені, звісно, байдуже. Я міцніше притиснулася до його шиї і ковтнула ще ковток свіжої крові. Все…- 
            
            4,9 K • Ongoing
 
- 
            
            
- 
  Розділ1688 рік 1688 рік. Румунія. Дрегешань. Сонце ховалося за далекими верхівками дерев, фарбуючи небо у відтінок запеченої крові. Веліса тримала в руці останній плід Мір’Арана — світло-червоний, пульсуючий, немов серце. Його смак завжди нагадував: ви можете виживати, не вбиваючи. Так її вчив… 1688 рік. Румунія. Дрегешань. Сонце ховалося за далекими верхівками дерев, фарбуючи небо у відтінок запеченої крові. Веліса тримала в руці останній плід Мір’Арана — світло-червоний, пульсуючий, немов серце. Його смак завжди нагадував: ви можете виживати, не вбиваючи. Так її вчив…- 
            
            4,9 K • Ongoing
 
- 
            
            
- 
  РозділТуманне місто Ти вже сотні разів бачила цей погляд. Але цього разу — інакше.Цей чоловік не боїться. Не збуджений. Він... зацікавлений.А ти — голодна. І вперше хочеш знати, як він пахне зранку, а не після ночі смерті. Лондон. Сучасність.Ніч. Туманне місто. Вона сидить у барі. Тиха, витончена. Її… Ти вже сотні разів бачила цей погляд. Але цього разу — інакше.Цей чоловік не боїться. Не збуджений. Він... зацікавлений.А ти — голодна. І вперше хочеш знати, як він пахне зранку, а не після ночі смерті. Лондон. Сучасність.Ніч. Туманне місто. Вона сидить у барі. Тиха, витончена. Її…- 
            
            4,9 K • Ongoing
 
- 
            
            
- 1 2 … 7 Далі
