Фанфіки
Додати фанфік | Додати розділ | Додати Оріджинал | Додати розділ до Оріджинала |
Фанфіки
6,905
Слова
23.7 M
Коментарі
9,322
Читання
82 d, 4 h
- Маомао опиняється на межі нового знання — небезпечного, забороненого, такого, за яке можна втратити голову. І поки вона намагається розгадати таємниці алхімії, Дзіньши шукає відповідь, яку боїться почути: “Чи я коли-небудь матиму шанс бути коханим?”. Ця історія про незвідані стежки, холодні зливи і мовчазні фортеці, про загадкові сни, гори і туман, про живі серця і вогонь пристрасті. Про любов, яку ніколи не перетворити на попіл.
- 1.9 K • Aug 24, '25
- 1.4 K • Sep 1, '25
- 390 • Sep 1, '25
-
- Ніч уже давно опустилася на корабель. Зірки над головою — мов холодне срібло, що мерехтить у темряві. На палубі тихо, майже безвітряно. Ти знаходиш Ло в тому самому кутку, де він зазвичай ховається від шуму команди. Поруч на лавці — скромний букетик із декількох ромашок, акуратно перев’язаний ниткою.
- 1.5 K • Jul 29, '25
-
- Компанія студентів вирушила в село Бусовисько взяти участь у традиційному святкуванні Івана Купала. Костя — нероздільно закоханий у свого одногрупника Валіка. Проте вночі їм обом на власному досвіді доведеться перевірити, чи не обернуться місцеві байки про пошук цвіту папороті справжнім кошмаром. Фанфік написаний у співавторстві з morphiolune.
- 6.1 K • Jul 28, '25
-
-
- Коли він повертається після чотирьох місяців відсутності, все змінюється. Команда дивується. Погляди затримуються. А він — лідер, який завжди мовчав — раптом починає танути на очах. Тільки тепер, коли ти стала іншою, він усвідомлює, що не готовий тебе відпустити.
- 219 • Jun 20, '25
- 371 • Jun 20, '25
- 472 • Jun 20, '25
-
- Про темні, молоді роки біло-рожевої Елли Міррел. Завжди щось хочуть й вимагають, А ти покажеш лише страх. Поваги чи міри не знають, Цінують менше, ніж комах. Тебе – тиху, сіру й ламку, Беззахисну, зручну натуру. Програєш знов цю боротьбу, Й почнеш криваву процедуру. Ні слова друзям і батькам – Малу, дурненьку й не почують. Ти ж – лише хочеш свіжих ран,…
- Морро ще звикає до життя у монастирі Спінджицу. Шлях ніндзя, честь… Ще донедавно ці слова були такими далекими і ось він тут – найкращий учень свого сенсея, на шляху стати кимось більшим. Це щось нове. Це щось захоплююче. Це щось, чого він ніколи раніше не відчував. Він вдячний за цей шанс нарешті вилізти із темряви, яка здавалося б, не відпускатиме його до смерті. І…
- 3.2 K • Aug 4, '25
-
- 1 2 … 8 Далі