Фанфіки
Додати фанфік | Додати розділ | Додати Оріджинал | Додати розділ до Оріджинала |
Stories
6 975
Words
24,7 M
Comments
9 524
Reading
85 d, 22 h
-
2139 рік. Людство, отруєне невідомою чужинською хворобою, виживає в останньому притулку високо над мертвою планетою. Але внизу, серед руїн, що колись називалися Землею, ще теплиться життя. Два світи, приречені на війну. Одні борються за виживання на поверхні, інші — за владу в ідеальному, але жорстокому світі на орбіті. Кіберагент Вектор, машина, створена для виконання протоколів, опиняється посередині цього конфлікту. Він має стати мостом між…- 1,7 K • Бер 8, '26
- 1,6 K • Бер 22, '26
- 1,6 K • Тра 21, '26
-
-
Після ночі, яка мала покласти край усьому, клан Учіха залишився розбитим — знекровленим, ослабленим і небезпечно близьким до краху. Рікото вижила. Як і Шисуї. Ніхто не питає — як. У селищі, де чутки поширюються швидше за правду, а вірність вимірюється мовчанням, у його виживанні є щось… неправильне. Неприродне. Але клан не має розкоші ставити під сумнів дива, коли ледве тримається купи. Напруга між великими…- 2,7 K • Кві 30, '26
- 6,3 K • Тра 19, '26
-
-
У палаці, де кожна усмішка приховує змову, а дощ ніколи не припиняється, він — лише придворний блазень. Нахабний. Небезпечний. Божевільний настільки, щоб сміятися під час страт. Але Сайлас Верн бачить занадто багато. Особливо — її. Леді Віорен знає, що варто триматися від нього подалі: люди поруч із Сайласом зникають, у коридорах палацу знаходять тіла, а його одержимість стає дедалі страшнішою. Проте щоночі вона все… -
Вітаю, друже ✨ Мене звати Даниіл і я український фентезі-письменник. Безкоштовно завантажуй повний текст книги у моєму Телеграм каналі та ділися з друзями 📚 Також слідкуй за новинками, слухай аудіокнигу та підтримуй: Telegram: https://t.me/danyil_writer LinkTree: https://linktr.ee/danyil_writer Donatello: https://donatello.to/danyil_writer Дякую тобі та приємного читання ✨ Поширюємо Українську Культуру Разом ✨- 1,1 K • Кві 17, '26
- 5,0 K • Кві 17, '26
- 494 • Кві 24, '26
-
-
Кажуть, у підземеллях Ляншаню живе те, що не належить світу людей. Те, що називають «прокляттям», і те, від чого здригаються навіть найсміливіші воїни. Так вона знайшла заборонені сходи, а за ними — важкі двері. Там, у холодному мороці за іржавими ґратами, вона побачила його. Не чудовисько. Не тінь. А звичайного хлопця, покинутого всіма у вогкій тиші каменю.- 2,8 K • Кві 29, '26
-
-
- Previous 1 2 3 Next



