Фанфіки
Додати фанфік | Додати розділ | Додати Оріджинал | Додати розділ до Оріджинала |
Stories
6 993
Words
24,9 M
Comments
9 541
Reading
86 d, 9 h
-
Ніч уже давно опустилася на корабель. Зірки над головою — мов холодне срібло, що мерехтить у темряві. На палубі тихо, майже безвітряно. Ти знаходиш Ло в тому самому кутку, де він зазвичай ховається від шуму команди. Поруч на лавці — скромний букетик із декількох ромашок, акуратно перев’язаний ниткою.- 1,5 K • Лип 29, '25
-
- Компанія студентів вирушила в село Бусовисько взяти участь у традиційному святкуванні Івана Купала. Костя — нероздільно закоханий у свого одногрупника Валіка. Проте вночі їм обом на власному досвіді доведеться перевірити, чи не обернуться місцеві байки про пошук цвіту папороті справжнім кошмаром. Фанфік написаний у співавторстві з morphiolune.
- 6,1 K • Лип 28, '25
-
- Про безсердечного іжачка Артура Манчіні від його офіри Раяна Бланше. Мої поцілунки, мов сонця проміння, Що ніжно плекають тонку, бліду шкіру, З сухого нутра знову скинуть каміння, В покалічене серце вільють довіру. Ти – сам, Ти – пан, допомоги не треба Колючому звіру, що так хоче стіни. Турботу зневажиш, сягаючу неба, Скажеш “все добре” й попросиш піти. Розставиш по папкам усі…
-
“Чесно кажучи, я гадки не мав, що моє життя буде настільки неймовірне! В мене є все, що потрібно для щастя: дружини, діти, друзі, чудова робота… Більшого мені й не треба. Проте усюди з’являється невгамовне відчуття, ніби щось не так. Немов моє життя не те, чим здається. Буває сяду на ліжко і думки завирують. Думки про те, що я не мусив опинитися саме тут і…- 7,0 K • Тра 17, '25
- 5,8 K • Чер 3, '25
- 8,9 K • Лип 21, '25
-
- Про темні, молоді роки біло-рожевої Елли Міррел. Завжди щось хочуть й вимагають, А ти покажеш лише страх. Поваги чи міри не знають, Цінують менше, ніж комах. Тебе – тиху, сіру й ламку, Беззахисну, зручну натуру. Програєш знов цю боротьбу, Й почнеш криваву процедуру. Ні слова друзям і батькам – Малу, дурненьку й не почують. Ти ж – лише хочеш свіжих ран,…
-
У домі, де час завмер разом із останнім подихом, залишилася лише тиша.- 604 • Лип 22, '25
-
- Девід сидів за столом та щось писав в документах, як тут до нього прийшла його подруга Оля. – Хелоу, зараз до тебе приведуть тяжко хворого – Хулі знову до мене?! – Ну в тебе є талант – Дуже смішно… Як звати пацієнта? – Джордж Дуглас Гамільтон, років 28 – Аж на цілий рік старший, окей – Тримайся там – Постараюсь Оля пішла по темними…
- Кі Хун сидів в кімнаті Ін Хо з зав’я заними очима та не розумів що відбувається та де він. Ін Хо ж сидів в кріслі та дивився на Кі Хуна, хоча з права був екран де гравці грали. Але йому це вже було не цікаво, йому був цікавий тільки він.
- Previous 1 … 21 22
