Фанфіки
Додати фанфік | Додати розділ | Додати Оріджинал | Додати розділ до Оріджинала |
Stories
6 973
Words
24,7 M
Comments
9 512
Reading
85 d, 16 h
-
Ніч уже давно опустилася на корабель. Зірки над головою — мов холодне срібло, що мерехтить у темряві. На палубі тихо, майже безвітряно. Ти знаходиш Ло в тому самому кутку, де він зазвичай ховається від шуму команди. Поруч на лавці — скромний букетик із декількох ромашок, акуратно перев’язаний ниткою.- 1,5 K • Лип 29, '25
-
- Компанія студентів вирушила в село Бусовисько взяти участь у традиційному святкуванні Івана Купала. Костя — нероздільно закоханий у свого одногрупника Валіка. Проте вночі їм обом на власному досвіді доведеться перевірити, чи не обернуться місцеві байки про пошук цвіту папороті справжнім кошмаром. Фанфік написаний у співавторстві з morphiolune.
- 6,1 K • Лип 28, '25
-
- Про безсердечного іжачка Артура Манчіні від його офіри Раяна Бланше. Мої поцілунки, мов сонця проміння, Що ніжно плекають тонку, бліду шкіру, З сухого нутра знову скинуть каміння, В покалічене серце вільють довіру. Ти – сам, Ти – пан, допомоги не треба Колючому звіру, що так хоче стіни. Турботу зневажиш, сягаючу неба, Скажеш “все добре” й попросиш піти. Розставиш по папкам усі…
-
“Чесно кажучи, я гадки не мав, що моє життя буде настільки неймовірне! В мене є все, що потрібно для щастя: дружини, діти, друзі, чудова робота… Більшого мені й не треба. Проте усюди з’являється невгамовне відчуття, ніби щось не так. Немов моє життя не те, чим здається. Буває сяду на ліжко і думки завирують. Думки про те, що я не мусив опинитися саме тут і…- 7,0 K • Тра 17, '25
- 5,8 K • Чер 3, '25
- 8,9 K • Лип 21, '25
-
- Про темні, молоді роки біло-рожевої Елли Міррел. Завжди щось хочуть й вимагають, А ти покажеш лише страх. Поваги чи міри не знають, Цінують менше, ніж комах. Тебе – тиху, сіру й ламку, Беззахисну, зручну натуру. Програєш знов цю боротьбу, Й почнеш криваву процедуру. Ні слова друзям і батькам – Малу, дурненьку й не почують. Ти ж – лише хочеш свіжих ран,…
-
У домі, де час завмер разом із останнім подихом, залишилася лише тиша.- 604 • Лип 22, '25
-
- Девід сидів за столом та щось писав в документах, як тут до нього прийшла його подруга Оля. – Хелоу, зараз до тебе приведуть тяжко хворого – Хулі знову до мене?! – Ну в тебе є талант – Дуже смішно… Як звати пацієнта? – Джордж Дуглас Гамільтон, років 28 – Аж на цілий рік старший, окей – Тримайся там – Постараюсь Оля пішла по темними…
- Кі Хун сидів в кімнаті Ін Хо з зав’я заними очима та не розумів що відбувається та де він. Ін Хо ж сидів в кріслі та дивився на Кі Хуна, хоча з права був екран де гравці грали. Але йому це вже було не цікаво, йому був цікавий тільки він.
- Після того вечора їх ніхто не бачив. Це моя АУ де Карасуно не розпалась а всі хто були в команді залишились. АУ де команди дружать та проводять час разом, особливо коли у них відпустки. В моїй АУ команду дуже зблизилися один з одним. Всі вони стали близьбкими друзями.
- Що ви знаєте про місце, куди попадають загублені, зруйновані життям душі? Де темрява та спогади продовжують знущаться над ображеними дітьми, катуючи їх жахливими спогадами та мертвими родичами? Цікаво… Чи зможе хтось впоратися зі своїми демонами, навіки зачинивши двері у своє минуле? Джефф-вбивця – підліток, що самотужки вбив свою родину.. чи може, не всю? Він намагається повернутися до звичного йому світу та допомогти іншим, але натомість віддавши надто велику суму за власний спокій. Що ж, побажаємо йому вдачі, бо це єдине, що можна зробити в цій ситуації.
- Previous 1 … 18 19 20 … 698 Next
