by veroliska —— Дуже цікаво бачити вас разом, — мовив Луомен, коли двері зачинились за ними, і він залишилися наодинці з Дзінші. Його голос був м’яким, але у ньому вловлювався прихований гачок, який мав зачепити співрозмовника. — Як справи у наложниці Ах-Дуо? — запитав він з ледве помітною…
by Tay N Kongreyv —Субота. Департамент поліції NYС Йодзу приїхав у відділок о другій дня. Коли зайшов у приміщення, де розміщувався офіс, на нього вже чекали. Капітан Стівенсон зодягнений у джинси та вельветовий піджак кольору кавових зерен та середнього зросту чоловік із метушливими жестами у…
by veroliska —Тиждень потому. Світанок, охорона ще змушує себе не дрімати, але чиїсь кроки лунають у ранковій тиші. Це Маомао впевнено вийшла з брами Зовнішнього палацу. За декілька днів до цього, вона сказала батьку, що буде відточувати свої навички, щоб стати наложницею. Її слова були…
by Tay N Kongreyv —Чекання. Коли ти не можеш розслабитися ні на мить. Коли твоє тіло заклякле від напруження. М'язи кричать про відпочинок, але ти не можеш цього собі дозволити. Бо ти чекаєш, коли знову щось станеться. Ти не знаєш що це, не знаєш як… Будь-який звук, крок, шерхіт. І ти тримаєшся із…
by veroliska —— Хто тобі таке сказав? — його голос був рівний, без емоцій, як відшліфований камінь. Його очі — холодні й пронизливі. — Я працюю євнухом уже шість років. Маомао розсміялася. Не голосно, але досить зухвало, щоб зачепити, її сміх був як ляпас у тиші саду. — Ви дуже схожі на своїх…
by Tay N Kongreyv —Пітьма. Вона вміє дихати. Шепотіти. Сміятися. Схлипувати. Спостерігати. Вона може бути блаженством забуття. А може наповнюватися тупотінням багатьох маленьких кігтистих лапок. Тонко попискувати. Хрумкотіти. Тулитися до оголеного стегна, тикатися холодним носом у ребра. Битися…
by veroliska —Бенкет мав бути вишуканим і чарівним. Легкий вітерець колихав пелюстки квітів, золоті чаші виблискували під сонцем, жінки дзвінко сміялися, а музика лилася, мов мед, заповнюючи сад ніжними мелодіями. Але Маомао знала: у тіні завжди стоїть щось інше. Темне. Небезпечне. Вона не…
by Tay N Kongreyv —Субота. Ранок. Апартаменти Сатура У кімнаті панував приємний присмерк. Ледь вловимий аромат вчувався у повітрі. Шавлія, цитрус, швидше за все мандарин, ваніль… Йодзу акуратно зачинив двері, поправив штори. Заплющив очі. Постояв так декілька хвилин. Визувся. Лишив взуття під…
by Solano Inna —Юнгі втомився.Втомився від того,що пише пісні ночами,поєднуючи з напруженим денним графіком,сповненим великою кількістю стафу.Втомився від прискіпливої уваги до нього,як до айдола,втомився від того,що ніяк не може дописати цю кляту пісню. Якби не любов до музики і до GeniusLab,то…
by Chris_Jey —Кажуть, що доля кожної людини вже давно вирішена наперед. Кажуть, що не варто чинити опір своїй долі. Приймай все належним чином та живи спокійно. Але є люди, які стверджують протилежне. Люди, які готові боротися за краще життя. Людина пише своє життя. Тільки вона вирішує, яким…
We use cookies to enhance your browsing experience, serve personalized content, and analyze our traffic. Some features are not available without, but you can limit the site to strictly necessary cookies only. See Privacy Policy.
Login
Log in with a social media account to set up a profile. You can change your nickname later.