by Юбі —Як би дивно і не природно це виглядало, але Досконалий володар Сюаньчжень просто мовчки терпів, поки ті, хто на перший погляд не повинні мати й краплі співчуття, обхожують його з усіх сторін: витирають, перев’язують, розчісують і одягають у власний одяг. Навіть сам з себе він…
by Light Keeper from Beyond —Вони не пішли до їдальні, а залишились на кухні. Чонгук накрив стіл, приготував чай, і вони спокійно повечеряли. Техьону ще важко було керувати паличками. Коли не виходило правою рукою, він просто перехоплював їх лівою і продовжував їсти. — Ти шульга? — запитав Чонгук. — Ні, я…
by Sub Trip —Ручка відбивалася в такт чайнику, що пищав останню хвилину. Букви самі по собі чомусь не писалися, що виводило жінку з себе. Заселилися вони зовсім нещодавно, але стіни неначе давили, неначе кричали "тобі тут не раді", й дійсно, наче й постановник, але п'єси були поверхневими й…
by Вечірній Сутінок —Нещодавно в руки мені потрапив один стародавній трактат. Близько пов'язаний з темою, яка мене дуже цікавить. Ось уже цілий тиждень я сидів і з горем навпіл його перекладав, виписуючи переклад на папір і заглядаючи за кожним словом у словник. Стародавній автор розмірковував про…
by Tay N Kongreyv —Пітьма. Вона вміє дихати. Шепотіти. Сміятися. Схлипувати. Спостерігати. Вона може бути блаженством забуття. А може наповнюватися тупотінням багатьох маленьких кігтистих лапок. Тонко попискувати. Хрумкотіти. Тулитися до оголеного стегна, тикатися холодним носом у ребра. Битися…
by Rubi_Rabbit — Хтось скаже, що це вигадка. Що фігня собача. Але це — моє життя. Те, що я бачила, чула, відчувала. Те, що прожили мої люди — друзі, названі брати. Це було справжнє. Але, на жаль… На жаль, розповідь піде не з початку. Бо я сама себе…
by meshp —Ім'я: Рейчел Рот. Прізвисько: Рейвен. Вік: 19. Статус у суспільстві: Лиходій. Уміння: Володіє магією, левітацією, може перетворюватися в чорного ворона. Також має пізнання в хімії, історії, кунг-фу. Зовнішність: Світло-сіра шкіра, фіолетові очі, таке ж волосся підстрижене під каре,…
by Котлета-кун —922 слова Вони вже бігли, скільки Рудошмот пам'ятав, колишньою територією Вітряного Клану. Скоро вже мало вечоріти. Поступово ґрунт, переходив в каміння, яке колись слугувало скелями. Тепер же двоноги добралися і сюди. Рудошмот так і біг, поринувши в свої думки, доки перед ним…
by sifia —Кирій стояв посеред величезної кімнати, яку Артем гордо назвав "твоєю". Мармурова підлога виблискувала, ніби насміхаючись над його поношеними кедами, а величезне ліжко з темного дерева виглядало так, ніби на ньому мали спати королі, а не студенти з орендованих квартир. Вікна…
by sifia —Кирій стояв, упершись руками в стегна, і свердлив Артема поглядом, який міг би розплавити сталь. Пістолет на столі виглядав як нахабна заява, ніби цей тип уже вважав себе господарем його квартири. "У грі? Мій? Серьезно?" — Кирій ледве стримував бажання розсміятися, але в грудях…
We use cookies to enhance your browsing experience, serve personalized content, and analyze our traffic. Some features are not available without, but you can limit the site to strictly necessary cookies only. See Privacy Policy.
Login
Log in with a social media account to set up a profile. You can change your nickname later.