by Defensor —Сонце вже скотилось за обрій. Темрява і прохолода огорнули її тіло. Дівчина глибоко вдихнула, затримала подих і видихнула. І разом з тим видихнула всю роздратованість на цих людей. Та, напевно, більше її дратувала власна безпорадність. Наближення Спайка Вел відчула навіть стоячи…
by Melissa Owl —Звісно Олі не змінив свою думку. Не передумав вбивати себе. Виражаючись простими, зрозумілими йому словами, Олівер знаходився в стані ахую, м’яко кажучи. Його мозок і так був хворим, як і сам хлопець, самознищуючись і знищуючи свого носія. Його психіка була настільки виснажена…
by Nekolenko —Розділ 2: Перше побачення і ДЕМ-пастка. Його місія розпочалася. Дівчина, яку Которі назвала просто "Принцесою", була втіленням гордості та сили, але водночас дитячої невинності. Вона не розуміла людський світ, і це створювало безліч комедійних, але й зворушливих моментів. Шідо,…
by Melissa Owl —Цей день був жахливим для того, щоб жити. Для Олівера він мало чим відрізнявся від інших, передуючих йому днів, що тягнулися нескінченною, виснажливою низкою. У світі Сайкса він був частиною того, що називалося депресією - болотом, яке засмоктувало його все глибше, позбавляючи…
by Nekolenko —Іцука Шідо прокинувся від звичного дзвону будильника, що обіцяв черговий, до болю звичний ранок у Тенгу Сіті. Сонячні промені пробивалися крізь вікно, освітлюючи кімнату, де все було звично. "Вимкни його, Шідо! Він, блін, звонить як скажений!" — сонно пробурмотіла Которі з…
by veroliska —День садового банкету наближався з такою ж невблаганною швидкістю, як осінній вітер, що зносить пожовклі пелюстки, віщуючи про неминучі зміни. У палаці панувала особлива метушня — слуги готували сади, наложниці середнього рангу метушились, немов бджоли, сподіваючись стати…
by Melissa Owl —Думки звичайної людини часто схожі на хаос із різноманітної інформації і емоцій. Вони неструктуровані, безформні і інколи позбавлені будь-якого сенсу. Вони просто існують, бо мозок не може не думати. Коли йому нудно, він починає підкидати гівна на вентилятор, розважаючи себе.…
by Melissa Owl —Цей день був підходящим для того, щоб померти. Ба навіть більше – прекрасним. Ранок видався похмурим, цвинтар, на якому він розпочався для одного з головних героїв, з ночі заливало дощем. Багнюка ковзала під ногами, змушуючи взуття вгрузати в землю. Хмари низько нависли над…
by veroliska —Суйрей сиділа на невеликому килимі, її спина була щільно притиснута до холодної стіни. У руках вона тримала лист, розпечатаний з делікатністю, гідною хірурга, чиї пальці звикли до найтоншої роботи. На ньому красувався сигнет із зламаним знаком Ла, трохи зміненим, але все одно…
by veroliska —— Ти впевнений, що це була вона? — запитав Ґаошун, обережно, з майже ритуальною точністю, ставлячи нефритово-зелену чашу з чаєм на лакований столик між ними. Його голос був спокійним, але в ньому відчувалася незвична нотка занепокоєння. Дзінші не відповів одразу. Його пальці…
We use cookies to enhance your browsing experience, serve personalized content, and analyze our traffic. Some features are not available without, but you can limit the site to strictly necessary cookies only. See Privacy Policy.
Login
Log in with a social media account to set up a profile. You can change your nickname later.