Розділи
-
Бажання Лі Юя догодити Принцу Цзіну було не зовсім безпідставним. Він читав оригінальну книгу і знав, що хоча Му Тяньчи мав роль тирана, він не одразу став безжальним убивцею. У той час, коли Му Тяньчи був ще Принцом Цзіном, його можна було назвати хіба що замкненим і холодним.…-
21,8 K • Ongoing
-
-
Тиждень потому. Світанок, охорона ще змушує себе не дрімати, але чиїсь кроки лунають у ранковій тиші. Це Маомао впевнено вийшла з брами Зовнішнього палацу. За декілька днів до цього, вона сказала батьку, що буде відточувати свої навички, щоб стати наложницею. Її слова були…-
27,5 K • Ongoing
-
-
О Безіменна, вкажи нічний шлях Мені, що ходить під зорями й місяцем Поволі, шануючи Ім’я Твоє. Бо ж Ти — володарка темені, Слід знати кожному межі угідь блаженних, Де шуміти не варто, і плакати, і сміятись теж; Де зустрічаєш інакшого себе — Справжнього слугу Твого. Та в тих же…-
447 • Ongoing
-
-
Темна, Темна, Вбий! Темна, Темна, Послухай мене! Послухай голосіння мої, мої прокльони, Біль мій хай заполоня вуха Твої всечуючі! Убий того, хто посмів Порушити одвічні закони, Порушити право чуже їх здійсняти, Порушити житія правду заперечити! Вбий негідника! Темна,…
-
447 • Ongoing
-
-
Асагірі Ген був класним, і він це добре знав. Тобто він знав що робити, щоб люди вважали його класним. Попри всі високопарні промови про те, що кожна людина неповторна, переважна більшість була до сумного читабельна, якщо змогти узагальнити основні тенденції, то можна буде…
-
4,6 K • Ongoing
-
-
Через мовчання Принца Цзіна Імператору стало ніяково. — П'ятий брате, батько тебе питає, — напівжартома-напівсерйозно нагадав Му Тяньчжао. Через походження Принца Цзіна Другий принц завжди відчував до нього заздрість і страх. Навіть тепер, коли він був за крок до того, щоб…
-
21,8 K • Ongoing
-
-
— Ти впевнений, що це була вона? — запитав Ґаошун, обережно, з майже ритуальною точністю, ставлячи нефритово-зелену чашу з чаєм на лакований столик між ними. Його голос був спокійним, але в ньому відчувалася незвична нотка занепокоєння. Дзінші не відповів одразу. Його пальці…
-
27,5 K • Ongoing
-
-
День садового банкету наближався з такою ж невблаганною швидкістю, як осінній вітер, що зносить пожовклі пелюстки, віщуючи про неминучі зміни. У палаці панувала особлива метушня — слуги готували сади, наложниці середнього рангу метушились, немов бджоли, сподіваючись стати…
-
27,5 K • Ongoing
-
-
Бенкет мав бути вишуканим і чарівним. Легкий вітерець колихав пелюстки квітів, золоті чаші виблискували під сонцем, жінки дзвінко сміялися, а музика лилася, мов мед, заповнюючи сад ніжними мелодіями. Але Маомао знала: у тіні завжди стоїть щось інше. Темне. Небезпечне. Вона не…
-
27,5 K • Ongoing
-
-
— Хто тобі таке сказав? — його голос був рівний, без емоцій, як відшліфований камінь. Його очі — холодні й пронизливі. — Я працюю євнухом уже шість років. Маомао розсміялася. Не голосно, але досить зухвало, щоб зачепити, її сміх був як ляпас у тиші саду. — Ви дуже схожі на своїх…
-
27,5 K • Ongoing
-
- Previous 1 … 11 12 13 … 83 Next
