Фанфіки
Додати фанфік | Додати розділ | Додати Оріджинал | Додати розділ до Оріджинала |
Фанфіки
6,888
Слова
23.5 M
Коментарі
9,319
Читання
81 d, 17 h
- Морро ще звикає до життя у монастирі Спінджицу. Шлях ніндзя, честь… Ще донедавно ці слова були такими далекими і ось він тут – найкращий учень свого сенсея, на шляху стати кимось більшим. Це щось нове. Це щось захоплююче. Це щось, чого він ніколи раніше не відчував. Він вдячний за цей шанс нарешті вилізти із темряви, яка здавалося б, не відпускатиме його до смерті. І…
- 3.2 K • Aug 4, '25
-
- Пейрінг: Дазай Осаму/Вей Усянь (Вей Ін) Над Дазаєм знову знущаються, але почався урок і вчителька за’являє про нового учня в їхньому класі – Вей Усяня. В цьому фанфіку описані справжні емоції під час травлі в школі. Ще дещо, перед фанатами Теруко та Кое одразу вибачаюся, нічого против них немаю, просто ця роль мені здалася більш менш підходяща для них.
- 664 • Aug 7, '25
- 1.0 K • Aug 7, '25
- 68 • Aug 7, '25
-
- Юнгі ще змалку любив грати. З тих часів він достатньо вимахав, багато чого в житті переосмислив, але любов до баскетболу залишилась. Хто ж знав, що, вступивши в команду, на його голову звалиться ще одна проблема, що носить ім’я Пак Чімін і являє собою капітана команди суперників, котрий на той момент побачив у старанному Юнгі кістку, що от-от в стане в горлі.
- 3.0 K • Aug 21, '24
-
- Будучи ще студентом UA Деку втратив свої сили. Та не впоравшись з тим що всі його друзі були майбутніми героями, він їм заздрив адже стати героєм №1 було його мрією. Але не судилось йому бути героєм, але йому судилось переїхати до Кореї та стати найпопулярнішим айдолом та актором. Коли його друзі побачили його по TV вони його не впізнали, подумали що він просто дуже схожий на їх Ізуку який пропав після того як втратив свою причуду. Про те де він знали лиш його мати та Всемогутній. Класу він нічого не казав, хотів щоб це була таємниця від них.
- де духи йдуть у танець, де місяць нагорі, там п’яний… мексиканець..? сидить на цвинтарі. запах максимально дешевого алкоголю, який вдалось дістати 16-тирічному майку, розлітався по тихому місці, що пахло каменем, порожнечею і штучними квітами. вальяжно сидячи, наче мексиканець, він не випускав із рук горлечко пляшки: він пив як з гарячки та силою тримав сльози. блідий, як мертве тіло, самотній одинак, хоча друзів у нього…
- Попередній 1 … 8 9 10 … 29 Далі