Фанфіки
Додати фанфік | Додати розділ | Додати Оріджинал | Додати розділ до Оріджинала |
Фанфіки
6,802
Слова
22.9 M
Коментарі
9,315
Читання
79 d, 14 h
- — Як жорстоко, — скиглить Кая. — Я не можу бути самозакоханим з однієї простої причини, Ділюку. — А? І з якої ж? Кая дивиться йому прямо в очі, перш ніж без вагань відповісти: — Не думаю, що хтось — навіть я сам — може бути прекраснішим за тебе. Ділюк пильно оглядає його. — Мабуть, ти зовсім розперезався від цілительної магії Барбари, — тихо бурмоче він, а його щоки злегка заливаються рожевим.
- 2.0 K • Aug 3, '23
-
- ДИСКЛЕЙМЕР Фанфік є фентезі версією ношого всесвіту де існують титани з атаки титанів гарного читання (: В Америці появився невідомий вірус люди починають збільшуватись й в них пропадають полові органи як вірус розпоширюється не відомо Тим часом простий хлопець Джон не знаючи цієї новини їде до своїх родичів в Нью-Йорк аж раптом його машину бере 12,4 метровий титан він в не розумінні бере одну…
- Опис : Ця щемлива історія відкриє завісу над життям вовченяти-сироти на ім’я Енжел. Її батьки стали першими, хто відважився кинути виклик давньому закону, що забороняв Альфам та Омегам єднати свої серця. Осліплені коханням, вони зважилися на втечу, але на їхні сліди вже ступали вовки з рідної зграї, спраглі покарати зухвале порушення. Аби вберегти свою новонароджену доньку від неминучої розправи, змучені батьки залишили маленьке біле…
- 793 • Apr 24, '25
- 527 • Apr 26, '25
- 1.0 K • May 3, '25
-
- Багато років тому, коли світом правили королі й королеви, герцоги й графи, а справжня магія була нерозривною частиною життя, існували особливі академії. У цих місцях навчали майбутніх правителів, магів і тих, хто міг змінити хід історії. Однією з таких академій була “Arcanum” — місце, оповите таємницями, де кожен куточок зберігав відгомін стародавніх чарів. Саме тут розпочинається наша історія. Головна героїня Злата — саме з…
- 1.3 K • Mar 12, '25
-
- Чонґук і Техьон завжди були сповнені складних почуттів один до одного, котрі на різних етапах життя старанно намагалися конвертувати то у відчайдушну дружбу, то в нестерпну обом байдужість. Однак, ані справжніми друзями, ані чужинцями стати їм так і не вдалося. Може тоді…?
- 1.8 K • Feb 27, '25
- 875 • Mar 16, '25
- 2.4 K • Apr 24, '25
-
-
- Його розривало на крихітні атоми від усвідомлення того, яким далеким від нього став Ноа. Як рідко він став посміхатися і розповідати якісь банальні речі, типу того, як колись він впустив зубну щітку в унітаз, і довго думав, йти за новою чи зробити вигляд, що нічого не трапилося. Він не просто зробив крок назад, він по цеглині вибудовував стіни навколо себе, відгороджуючись від усього світу. Образ таємничого хлопця в усьому чорному, який співає зі сцени пісні про те, що болить найбільше і багатьом, почав зливатися з його другом нехай не дитинства – юності точно. Він любив того хлопця в чорному, любив його голос, манеру, риси, притаманні тій людині, яка хоче сподобатися багатьом і одразу, але ще більше він любив того підлітка, з яким вони разом пили пиво, ділячи останню поламану цигарку на двох. Того зануду, який спочатку казав: «Ти що, сказився?», а пізніше одразу: «Я в ділі!». Того, чиє волосся він заплітав час від часу, коли йому було нічого робити. І ті очі, які виражали набагато більше такого звичного для них відображення втоми останнім часом. Раніше з під пухнастих вій світилися карі вогники недоброго азарту, навіть коли було надто тяжко. А Ніколас знав скільки лайна пережив його друг, щоб ручатися за те, як тяжко йому було. Зараз очі Ноа світилися лише від чергового повідомлення на телефон опівночі, коли він брав його до рук тільки для того, щоб відкласти знову.
- 3.4 K • Apr 22, '25
-
- Попередній 1 … 4 5 6 Далі