Розділи
-
Я впевнена, що українська мова не буде забута, тож й пишу ці нотатки. Не знаю, чи згадають мене колись мої нащадки—наплювати. Головне, аби історію Будинку "Слово" було оприлюднено. Готова покластися, що магущєствєнная совєтская влада не дала нам цілий модернізований будинок…-
1,2 K • Ongoing
-
-
Ручка відбивалася в такт чайнику, що пищав останню хвилину. Букви самі по собі чомусь не писалися, що виводило жінку з себе. Заселилися вони зовсім нещодавно, але стіни неначе давили, неначе кричали "тобі тут не раді", й дійсно, наче й постановник, але п'єси були поверхневими й…
-
1,2 K • Ongoing
-
-
Хаос — це не провал. Хаос — це сходи. Багато хто намагався піднятися на неї, але оступався і вже не намагався знову. Падіння ламало їх. У інших був шанс піднятися нагору, але вони відмовлялися, продовжуючи чіплятися за владу, за Богів або за любов. Все це ілюзії. Реальна лише сходи,…-
292,9 K • Ongoing
-
-
Трактир «Кабаняча голова» смердів. Навіть не просто — а саме так, як може смердіти підвал, в якому двадцять років тримали козла, потім розчленували, забули, а потім згадали про тушку і залили підлогу вогневіскі. Повітря тут було важким, як промаслена тканина, і пахло не тільки…
-
292,9 K • Ongoing
-
-
Час не повернеш назад. Воду не втримаєш у долонях. А хотів би? Повернутися назад. До самого початку. Хотів би? Джеймс Джойс. «Улісс» Всі ми знаємо, а якщо і не знаємо, то зараз дізнаємося, що якийсь острів Крит, невеликий, але прибутковий шматочок туристичної Греції, був і є…
-
292,9 K • Ongoing
-
-
Шукати сферу, кхм, точніше стародавній артефакт, виявилося набагато складніше навіть з двома невгамовними помічниками за спиною. Так званої «Карти мародерів», яка могла б допомогти нашому тріо, у Поттера не виявилося — той її позичив найогиднішому претенденту на світі —…
-
292,9 K • Ongoing
-
-
Вандербум трохи нахилила голову, немов хотіла вслухатися в шум озера, і її погляд, ухиляючись від білуватих відблисків і щільно вмитих мантіями фігур учнів, ковзнув по гладкій водній гладі. Вона не відразу зрозуміла, чому напружилися м'язи під ребрами, чому шлунок стиснувся в…
-
292,9 K • Ongoing
-
-
Ще до засніженої по коліно вулиці, до шепоту вітру у вузьких щілинах замкових вікон і до Рейни Вандербум, що раптово потепліла, в останній тиждень канікул, коли Гоґвортс затихав, смакуючи повернення решти учнівського складу, Еленора Мунбрук стояла в тиші кабінету Захисту від…
-
292,9 K • Ongoing
-
-
Вкотре повертатися до порівнянь не хочеться, але якби Рейна все ж таки виявилася Алісою, то в, на цей момент, останній тиждень її життя, можна було б сказати, що Країна Див, яка складалася з нескінченних пошуків, прикрашена шкільними буднями, руйнується. Бо дивлячись на записку, на…
-
292,9 K • Ongoing
-
-
І знову я їду майже останнім потягом на роботу. Мої берці ліниво шаркали по бетонній підлозі коридору будівлі КПК. Ззаду хтось злегка доторкнутися до мене. — Привіт, Олекса. - привітався зі мною Максим. — Добрий вечір. — Ти якійсь незвично радісний останній тиждень, щось…
- Previous 1 … 68 69 70 … 83 Next
