Щоденники війни 🇺🇦 Статті 🇺🇦 ВІРШІ

Глава 16

– Тобто, тобі наказав зістрибнути з вікна викладач інформатики? – перепитую. – Ну так. Сам не розумію, як це відбулось. Просто мені сказали зістрибнути саме з четвертого поверху і навіть назвали час, коли я повинен був це зробити, – хлопець виглядає розгубленим. Я його не засуджую. – Я завжди вважала цього викладача найадекватнішим із усіх. […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Глава 15

Минає рівно місяць після тієї операції та подальшої інтенсивної терапії. Вона пройшла успішно і я можу самостійно рухатися. Що відбувалося, поки я лежала в лікарні? Чесно кажучи, нічого нового. Я розповіла хлопцям (Колі та Кості), де знаходиться кабінет біології. Також про те, що він не зачинений. Аня відмовилася туди йти. З неї вистачило того, що […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Глава 14

Ризикую ввімкнути світло в авдиторії десь через годину, як зникло ехо кроків в коридорі. Кабінет не просто зачинили і викинули ключ. Його розгромили. Повсюди валяються папери, шафи відкриті, ніби викладачка знала, що повинно було статись, тому намагалась зберегти важливі документи, однак вікна цілі, а викладацький стіл хтось гарненько обдивився. Книги лежать розкидані на підлозі, загалом, […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Глава 13

Першим тишу порушує Костя: – З чого ви це вирішили? Я чув, як Таня з ним розмовляла. Можу поклястися, що з Кирилом тоді все було добре. А-а-а, ти ж казала, що він напав на лікарів. Згадав. – Його стан погіршився, коли ми допомогли йому дістатись до лікарні. Боюсь, що препарат, який використовували для того, щоб […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Глава 12

Три дні проходить з моменту, як Кирила відвели у лікарню. Лікарі нічого мені не кажуть про його стан. А нащо? Всі симптоми на обличчя. Коли я намагаюсь з ним поговорити, він починає кричати, намагається звільнитися від мотузок, якими зв’язані його руки та ноги за поведінку. Декілька разів його ловили на спробах самогубства. І постійно він […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Глава 11

Обшукую весь перший поверх в пошуках Кирила, але його ніде немає. Щось мені підказує, що він може бути на другому поверсі. Туди я підніматися боюсь. Вистачило того випадку з Анною. Виходжу на вулицю. Те місце, де лежить мертвий директор, обходжу. Всі мої надії знайти друга та Костю зникають. Я просто йду, не розбираючи дороги. – […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Глава 10

Сьогодні йду на навчання без особливого ентузіазму. Будь-хто міг би подумати, що мене там вб’ють. Принаймні, це звучить правдоподібно і повністю відповідає реальності. Звісно, ніхто нікого сьогодні не вбиватиме. Я вже звикла розмовляти зі своїми одногрупниками тільки на парах і мене це цілком влаштовує, але сьогодні тихо. Всі сидять за своїми партами і не ворушаться. […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Глава 9

Тиждень по тому Анна з’являється тільки сьогодні на другій парі. Ми її радісно зустрічаємо. Неймовірно, але минулого тижня нічого більше не відбувалося. – Взагалі нічого? Навіть бійки між студентами? – дивується Аня, коли я закінчую розповідати їй про того прибиральника. – Ну… Декілька студентів з моєї групи вже тиждень не ходять в коледж, але зараз […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Глава 8

Я біжу сходами, які, як мені здається, ніколи не закінчаться. За мною женеться директор з ножем в руках. – Зараз я тебе спіймаю! Ти пошкодуєш, що на світ народилася! – бігти. Мені потрібно тільки бігти. Від усього. Раптово сходи обриваються. Лечу вниз. Ніяких відчуттів немає. Тільки спокій. Різкий запах спирту змушує мене розплющити очі й […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Говорили і курили

Хан поснідав , зібрав речі та пішов до коледжу , на дворі все ще йшов дощ , а на калюжі падало пожовкле лися . Сон одягнув кіпішона одразу засунувши у вуха навушник та витягув пачку сигарет з кишені , взявши одну . —та ну й погода , коли цей дощ вже закінчиться — незадоволино сказав […]FavoriteLoadingДодати до улюблених