Говорили і курили

Хан поснідав , зібрав речі та пішов до коледжу , на дворі все ще йшов дощ , а на калюжі падало пожовкле лися . Сон одягнув кіпішона одразу засунувши у вуха навушник та витягув пачку сигарет з кишені , взявши одну .

—та ну й погода , коли цей дощ вже закінчиться — незадоволино сказав він підпалюючи сигарету — Боже це ще потрібно зайти в магазин придбати шоколадку цій злюці , щоб хоч якось загладити вчорашню провину .

Він знову спустився у метро та зайшовши у вагон сів на вільне місце і продовжив дочитувати роман . На наступній зупинці у вагон зайшов Мінхо, він відразу ж побачив Хана та сів на вільне біля нього місце . І ось їхня зупинка

—о нарешті —Хан так спішив що не замітив як поклав книгу на сидіння і забув її

— ей зачекай —Хо взяв роман в руки і постарався наздогнати хлопця — зачекай ей

Але Хан був у навушниках і нічого не чув , і тут як в супер романтичній дорамі , Мінхо наздоганяє Джисонв та хапає його за плече

— а ? що ?— від переляку підскочив молодший

— ти що зовсім глухий . Ость ти забув її—Він простягнув книгу молодшому дивлячись у його очі

—ой дякую тобі велике

—та на здоров’я Джисон

—звідки ти знаєш моє ім’я ?

— твій друг так вчора на тебе голосно кричав що твоє ім’я важко було не запам’ятати

— ах ну так

Вони стояли і дивилист одне на одного поки рука Мінхо лежала на плечі Джисона . Хлопці так стояли доки дощ не става ще сильнішим . Потім русявий взяв книгу з рук Хо і поклавши її в сумку , сказав

— ну добре мені пора ще раз дякую за те що повернув її

—зачекай нам ж в один бік

—ах точно ну тоді ходімо якщо не хочеш запізнитися —Він широко посміхнувся старшому , та вони пішли . — але мені ще потрібно зайти купити шоколадку одному чудесному хлопцю

— чудесному хлопцю ,в нього що є хлопць ? Він що гей ?— сказав собі подумки Мінхо

— добре я тебе почекаю

— тоді чекай тут я зараз прийду

Хан швидко збігав по шоколадку до магазину що знаходився неподалік , та повернувся назад до Мінхо

—я все

— ну тоді пішли

— ага

Вони спокійним кроком йшли до коледжу мовчки , і це мовчання здавалося Джисонові ідеальним .

—о Мінхо —Почулося позаду них , Хван підбіг до хлопців та закинув руку Хо на плече

—привіт Джині

— чому ти не зайшов по мене а пішов один

—та я не зовсім один

Він поглянув на місце де щойно стояв Хан , але його вже там не було . Після приходу Хьонджина він прискорив крок та уже був у коледжі . Хан спокійно йшов по коредору як тут побачив Лікса стоявшого буля вікна

— ей Ліксі —Окликнув він хлопець помахавши йому рукою . Фелікс неохоче подивився на нього та відвернув голову . Хан підійшов до нього блище

—Ліксі ти ще ображаєшся ? Та ладно кого я питаю звичайно ж ображаєшся , ну тоді тримай ось це тобі

Він простягнув шоколадку і Фелікс з радістю її прийняв .

—ну добре я вибачаю тебе , але ще раз ти зіпсуєш мені такий момент , я тебе нахуй задушу цими ж руками і тут тобі навіть шоколадки не допоможуть

— хах добре більше не буду , ну що пішли на пару . А то Бан Чан хйон не любить коли хтось запізнюється на його пари

—ага

Вони пішли до аудиторії та зайняли вільні місця і знову вийшло так що Хьонджин та Мінхо були позаду них

—ну що ж почнемо наш рік з легкої роботи в групах або в парах ну тут вже хто як хоче

— ей Єні зі мною будеш — отразуж сказав Синмін сидячому попереду хлопцю

—а д…добре хьон

—ей ви четверо ви всі будете разом бо ви всі тупі окрім Хана та й Мінхо потрібно багато чого нагадати — сказав Чан залишивши хлопців без вибору

—ей чого з ними — незадоволино вигукнув Йонбок

—а ти що проти Ліксі — похотливо посміхнувся Хьонджин

—не називай мене так придурок

— так тихо це не обговорюється — стукнувши по столі сказав Чан

— Чан хьон а в мене нема пари

— нічого відпрацюєш роботу після пари Біні

—АХАХАХАХАХАХАХ Чані хьон но не привсіх ж

Пара закінчилась . Хан та Лікс знову пішли в туалет бо Феліксу приспічило , вони йшли по коредору до вбиральні

—ей ви —Окликнув їх Хьонджин — ми ж разом в групі працюємо тоді після пар нікуди не тікайте підемо проект робити до мене додому

— а як що я не хочу , якщо ти якийся маньяк і заманюєш нас до себе що б вбити

— як що так , то тебе я вб’ю в першу чергу

— ах ти , я б зробив тобі щось як би не біль животі так що живи поки що .— сердито сказав він одною рукою замахнувшись на Хвана а іншою тримаючись за живіт

Минули всі пари і наші чотири хлопчики вирушило додому до Хьонджина робити проект

Вони прийшли , всілися на диван та приступили до роботи , Хан і Мінхо шось робили а Хьонджин та Йонбок просто робили вигляд що допомагають

—так , нудно може вип’єм — потягуючис запропонував Хьонджин

— а в тебе є щось ?— з загорівшими очима запитав Фелікс

— ну є наче

— ну раз є то неси

— Бокі , ти ж знаєш що тобі краще не пити

— Хані, не веди себе як моя мама я розумію що ти старший на день але ти іноді занадто перебільшуєш

—ну добре добре , але на майбутнє кажу що я тебе попереджував

— мені також щось візьми — сказав Мінхо потираючи затерпшу шию

—ага

—а ти що не будеш Джисон — запитав Хо поглянувши на сидячого біля нього хлопця

—та ні я не люблю смак алкоголю

—а зрозуміло

Хван приніс пиво та закуски і почалася прекрасна трапиза

— ну що ж вип’ємо за знайомство та за завершений проект

— вип’ємо — піднявши стакани з пивом та мінеральною водою сказали вони в один голос.

Алкоголь повільно наповнював їхні шлунки та пянив голову , вони сиділи ділилися історіями з свого життя під тихий щум дощю за вікнами . Мінхо вмів пити і навіть після чотирьох випитих бляшакон пива був трезвий що не зкажеш про Фелікс та Хьонджин

—я зараз цей вийде подихати свіжим повітрям — сказав Сон встаючи з підлоги

—ей Хані не йди —Йонбок обійняв його за ногу та вперся в неї головою

—мені потрібно мамі зателефонувати я зараз прийду

— звичайно йди а я напевно вкладу цих алкашів спати а то їм вже досить пити

—ей ти кого алкашом назвав —Сказали вони в один голос Хьонджин так Фелікс сердито подивившись на Хо

—ага — Хан поглянув на них трьох і посміхнувсь , пішов на балкон

— ало мам

—так , Хані ти де ?

—я цей забув сказати що на ніч в Фелікса залишусь

— так добре залишайся , головне веди себе добре і не заважай його батькам, чув мене , щоб мені потім за тебе соромно не було

—Ах добре , люблю тебе добраніч

— і я тебе не забудь випити ліки

—добре

Він поклав трубку і дістав із кишені пачеку сигарет , та закурив . Через деякий час до нього на балкон зайшов Мінхо

— ну що вклав — повернувшись до хлопця запитав Хан

— ага це було так важко Джині ще не так а от Фелікса неможливо

—хах розумію його важко заспокоїти або змусити щось робити , така він людина

—о доречі я ще в день хотів запитати книга яку ти читаєш про що вона

—а ця , це роман детективний

—ктуро я також люблю детективні романи читати вони так підходять під погоду і вас в Сеулі

—а у вас що немає сизону дощів

— є але дуже рідко тому такої естетики там немає

— будеш ? — Джисон простягнув пачку сигарет Мінхо, вже майже до куривши свою джиґру

— давай — хлопць взяв одну сигаоету з пачки , але у нього не було запальнички — Джисоні в тебе є запальничка ?

— так звичайно — Хан підпалив сигарету хлопцеві .

Вони стояли під дощем на балконі , говорили і курили , їхні розмови пливли наче по повільній та теплій течії і від цього обом ставало на душі добре та спокійно .

В той час Хьонджин сидів на краю свого ліжка та  листав стрічку інстагруму , він вже прийняв душ але все ще не одягнув футболку тому сидів з оголиним торсом . Як тут на порозі його кімнати з’явився Йонбок , хлопець був одягнений у позичену у старшого футболку та свою спідню білизну

— Джині можна мені увійти—Запитав він , Хьонджин махнув головою . Фелікс підійшов до нього дуже близько та поклав руку йому на плече . Хьонджин підійняв голову подивившись в карі очі блондина та посадив його до себе на коліна. Молодший почав поглажувати волосся старшого не відриваючи погляду від нього , а Хван дивився то на його очі то на витончені губи, їхні серця шалено билися їм було ніяково але вони знали що обоє цього хочуть . Від кожного дотику жар ніби прон зував тіло а в очах починало темніти, чи то від алкоголю чи від збудження .

— Ліксі ти впевнений що хочеш цього

—так Джині я впевнений на сто відсотків

Він поклав обидві руки на щьок страшного та притягнув його для поцілунку , вони цілувались із кожним дотиком їхніх губів поцілунок ставав все пристраснішим й пристраснішим, Хьонджин зняв з Фелікса футболку і почав цілувати його тіло залишаючи засоси один за одним , він зняв з Фелікса труси починаючи мастурбувати йому своєю рукою , Лі в той час ніжно цілував щию Хьонджина залишаючи мокрі сліди та відбитки від зубів

— боже Лі Йонбак твої теплі губи зводять мене з розуму — сказав Хван закочуючи очі від поцілунків .

— Я так давно цього хотів Хван Хьонджин — все ще цілуючи старшого сказав він . Після сказаного Хван прискорив темп

—мг Джині ні стій це занадто ах —

Фелікс штовхнув старшого на ліжко навизши над ним

—досить мені дрочити війди вже нарешті в мене — сказав молодший з серйозним обличчям .

— о чорт , м Лі Йонбок як ж я тебе люблю — Сказав Хван поцілувавши молодшого

—от я і… — невстиг договорити Хан як Мінхо приклав руку до його губів

—стоп зачекай мені почулося чи

—ах так Джині прошу продовжуй

— ооооо боже мій , господи Лі Йонбок чорт

Мінхо посміхнувся

—вони серйозно , щось мені здається що завтра вони точно не будуть в захваті від цієї ночі

— тобі не здається все так і буде

—ахахах я хочу вже подивитися на їхні лиця зранку коли вони прокинуться у одному ліжку

— хахахахаха я також — прикриваючи рукою рот сміючись сказав Хан

— ух вже пізно

— ага

—ну тоді пішли спати

—так пішли

—я ляжу на дивані а ти йди в кімнату — сказав Мінхо сідаючи на диван

—та ні ти що тобі ж буде не зручно йди ти в кімнату а я на дивані по сплю

—так не видумую

— це ти не видумуй Лі Мінхо і йди спати в кімнату , вони ж тобі будуть заважати а я вже не перший раз сплю під стони Фелікса —Сказав Сон та влігся на диван

— точно хочеш тут спати

—Так йди йди

—ну добре  ти приходь якщо що , на добраніч

— добре , добраніч

Мінхо пішов спати а Хан лежав на дивані і думав про сьогоднішній день під стони Фелікса та Хьонджина

— та боже що ж вони ніяк не втихають

Подумав він та важко видихнув

— я вже спати хочу заїбали , може до Мінхо піти , та ні а якщо він якийсь збоченець , але все ж таки краще якщо мене зґвалтує Лі , ніж спати під ці звуки.—Він встав з дивану та пішов до кімнати хлопця . Коли він зайшов в кімнату Мінхо ще не спав

— що сталося Хані ?

—вони мені спати не дають , після того як ти пішов вони стали ще голосніші

—а я тобі казав лягай в кімнаті а я на дивані по сплю

— можна я цей ну

— що ?

—б….біля тебе посплю , як що ти звичайно не проти

—так звичайно лягай

—дякую хьон

Він неохоче підійшов до ліжка і ліг на самий край

—ти ще б на підлозі ліг , тобі ж не зручно

—мені зручно

— ага ага — Хан миттєво заснув .

— сплячий Хані схожий на більчиня  такий милий . Боже Мінхо про що ти думаєш ти бачиш цього хлопця другий раз в житті , ідіот —Говорив собі подумки він дивлячись на сплячого Джисона

—ах Джині ах

— боже та коли ж вони вже затихнуть , набридли .

На наступний ранок …

Додати до улюблених