Мітки: Насилля

Я не хочу більше слухати. Терміново треба посидіти наодинці й зібратися з думками. Досі важко повірити, що моя дорога маленька подруга ось так просто вбила свою матір. Хоча, я й свою маму не дуже люблю. Але до такого справи ще не доходили. Витягнувши з-під ліжка щоденник сестри, починаю швидко шукати той аркуш, де йшлось, що […]Додати до улюблених

Мене дійсно забирають у дитячий будинок. Умови там жахливі. Ще й години не проходить, як я сюди потрапила, а мені вже хочеться повернутися у коледж. Хтось все ще жаліється на своє життя? На вході мене зустрічає найтовстіша жінка, яку я тільки бачила. Вона без зайвих слів забирає мене і веде в кімнату, на шляху розповідаючи, […]Додати до улюблених

Директор нічого мені не відповідає. Напевно не хоче погрожувати перед свідками, як він це робив зазвичай. Ох, краще б він почав погрожувати. Мені б на душі стало спокійніше. Лікарі з бабусею теж йдуть. Від неї я не очікую підтримки, адже у бабусі на очах розігрався справжнісінький спектакль, де проходила битва розумів. Напевно, вона також думає, […]Додати до улюблених

Читаючи щоденник, не помічаю невеликого вогника, який знаходиться надто близько до мого вікна. Проте запах диму відчуваю дуже добре. Хтось запалив документи, які я забрала з будинку Григорія. Звідки знаю? Роблю правильні висновки, коли бачу шматок паперу, який не до кінця спалився. Незабаром вогонь перекидається на дерева. Саме тоді я його й помічаю (чи це […]Додати до улюблених

Настає пора нерозуміння. Виходить, що Григорій і решта футболістів знали про те, що сталося з тими студентами насправді? Чи вони вирішили стежити за викладачами? Якщо так, то в його кімнаті повинні бути вельми цікаві помітки (якщо їх не викрали, звісно). – Пробачте мені мою нахабність, але чи не могли б ми зайти в кімнату вашого […]Додати до улюблених

Нам просто доводиться йти разом зі всіма. Чого не хоче жоден. Ми втрачаємо такий чудовий шанс знайти протиотруту для Анни, яка, втім, проявляє більше інтересу до того, що відбувається на стадіоні. До речі, туди повертаються навіть ті, кому пощастило першими покинути трибуни. Їм також стає цікаво. Досягнувши цілі, сідаю на сидіння від здивування. Футболісти з […]Додати до улюблених

– Ось вона. Зроби все швидко, – чую голос директора. Не знаю, скільки часу пройшло від того моменту, коли я прокинулася, але це було давно, якщо я так спокійно і холоднокровно реагую на той факт, що директор і фізрук знайшли мене й готуються вбити. Мені потрібен тільки підходящий момент. – Добре. Тільки ти мою зброю […]Додати до улюблених

– Тобто, тобі наказав зістрибнути з вікна викладач інформатики? – перепитую. – Ну так. Сам не розумію, як це відбулось. Просто мені сказали зістрибнути саме з четвертого поверху і навіть назвали час, коли я повинен був це зробити, – хлопець виглядає розгубленим. Я його не засуджую. – Я завжди вважала цього викладача найадекватнішим із усіх. […]Додати до улюблених

Минає рівно місяць після тієї операції та подальшої інтенсивної терапії. Вона пройшла успішно і я можу самостійно рухатися. Що відбувалося, поки я лежала в лікарні? Чесно кажучи, нічого нового. Я розповіла хлопцям (Колі та Кості), де знаходиться кабінет біології. Також про те, що він не зачинений. Аня відмовилася туди йти. З неї вистачило того, що […]Додати до улюблених

Ризикую ввімкнути світло в авдиторії десь через годину, як зникло ехо кроків в коридорі. Кабінет не просто зачинили і викинули ключ. Його розгромили. Повсюди валяються папери, шафи відкриті, ніби викладачка знала, що повинно було статись, тому намагалась зберегти важливі документи, однак вікна цілі, а викладацький стіл хтось гарненько обдивився. Книги лежать розкидані на підлозі, загалом, […]Додати до улюблених