Том 1. Розділ 14

Йшли ми через вузькі та пустельні провулки. Дорогою я дізнався, що цього «амбала» звуть Бен. Це ім’я у мене завжди асоціювалося з прізвиськом собаки. Навіть повна його версія – Бенджамін. Я хмикнув про себе – не шалена ж він псина? Навряд чи. Усю дорогу мій новий знайомий безтурботно і не затикаючись теревенив про історії свого […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Том 1. Розділ 13

Запах дому розповзався приємним відчуттям спокою та безпеки. Проте нікого тут не було. Розглядаючи обшарпаний коридор, звичайні недорогі шпалери, я тихо тішився. Бо на оту розкіш в мене скоро буде алергія. Машина поїхала лише після прощання з водієм через вікно. Я стояв на кухні і сподівався, що матір про це не дізнається. Складно буде пояснити, […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Ласкаво просимо в кінець

– Щось мені хріново, Дін, – Ліндієль показалась в дверях кімнати Вінчестера-старшого. Вона була кошмарно блідою і ледве трималась на ногах. – Ей, ей, ей, – Дін кинувся до скрижалі, коли вона втратила свідомість. Привести її до тями традиційними методами він її не зміг, тож вирішив використати метод нетрадиційний. Дін схопив розкладний ніж і зробив […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

6

20.02.2022 — Я зайду?[1] — спитали на тому кінці телефонного дроту. — Ага. Во сколько? — Марк дрібними скибочками нарізав Прянику моркву та яблуко і час від часу поглядав на плиту, щоб не проґавити каву. — Сань, купи сигарет по дороге, а то взападло выходить.[2] — Окай! Часа через полтора буду. А ты подумай пока. […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Вогонь зустрів бензин

Дін зателефонував мені, коли дипломатичний літак злетів. Вони з Джеком були готовими, тепер залишалось зробити свою частину роботи. Кузен показав мені ребро Адама (похвалився, так сказати) і я зачитала заклинання. Найпростіше, тато мене ще  чотири роки йому навчив. Це повинно переконати Бога в тому, що Джек закінчив ритуал посилення і тепер є ходячою бомбою. Далі […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Глава 1

Коли Гаррі вперше побачив кров, що стікала з його передпліччя після удару прутом дядька Дурсля, він буквально завмер. Ні від болю, ні від страху, ні від чогось, про що може подумати інша людина. Він завмер від невимовної краси, такої чарівної, що всі інші кольори померкли, змішалися в одну буру пляму на палітрі, стали шумом, який […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

На шляху до останнього випробування

Не повірите, поїздка не обернулась кошмаром і ми без пригод не тільки Кетрін до поліційного відділку підкинули, але і в номер дістались. Там була аптечка і я взялась обробляти рану Хранителя. – Ти… Не людина, вірно? – я пирхнула зі сміху. Гаразд, свою репліку я пам’ятаю. – Правильно. Хочеш мене вбити? – Я трохи не […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Частина 1

Сем сидів у кріслі, широко розставивши ноги, колінами упираючись у жорстку тканину сидіння. Сьогодні їм із братом треба було йти на завдання в офіційних костюмах, знов зображуючи агентів ФБР. Молодший похмуро уткнувся поглядом у дерев’яну підлогу, розглядаючи дрібні тріщини між половиць. Йому насправді тиснули всі ці класичні костюми, а сидіти і чекати ще й Діна, […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Флоридські канікули

– Невже все повинно закінчитись саме так? – ми стояли, навівши пістолети одне на одного, в покинутій будівлі. – Ти дещо забув. Я – Вінчестер і я одержима Темрявою, – стріляю. 48 годин до того – Здається, ми в Раю, – на вулиці стояв березень місяць, погода була чудовою і ми вирішили прогулятись пляжем в […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Спрага

  — Яна, ти… — Все добре, — знизавши плечима, дівчина посміхнулася, — я до такого вже звикла. — Але… — перевертень насупился. Вона хотіла щось додати, але усі слова розгубилися. — Я ж тобі кажу, все добре, — запевнила Янеса. Вона усунула руку від одягу, де красувалися ще свіжі багряні плями. — Мої рани […]FavoriteLoadingДодати до улюблених