Щоденники війни 🇺🇦 Статті 🇺🇦 ВІРШІ

Глава 31

– Це мені потрібно заспокоїтися? Я спокійна, люди. Уявіть, Кирила немає вже п’ять днів, а я спокійна! – Аня тільки зітхає і береться далі спостерігати за студентами, які йдуть додому. Нам ще потрібно відпрацювати розбиту вазу у коридорі. В пустій авдиторії трохи незатишно, бо викладачка так і не прийшла, від чого у мене складається враження, […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Глава 30

Силует належить клоуну. Маємо можливість добре його роздивитися, коли він трохи нахиляється, щоб опустити бензопилу нам на голови. Щоправда, інструмент його ламається і він починає тихо матюкатися. – Пробачте, народ, кожен рік одне й те саме. Спеціальний гість – клоун-вбивця, у котрого бензопила постійно ламається після того як її з землі підняти, – чоловік нарешті […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Глава 29

– Що це? – Аня переводить погляд з нас на парк і навпаки. Кирило виглядає не краще, бо він сам, без нашої допомоги, намагається послабити тиск сталевої пастки на свою ногу. Що вже й казати, як мені самій стає цікаво, що це таке і звідки воно взялось посеред ночі у глухому парку. – Дівчата, краще […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Глава 28

– Думала, що позбудешся мене за допомогою свого страшного друга? Мила, я не з тих людей, котрі бояться небезпеки і готові втекти, як тільки помітять якусь небезпеку, – не можу сказати, що директор сильно мене налякав. Скоріше, я очікувала його приходу, бо розумію, що скоро нам доведеться зустрітися віч-на-віч. – Не думаю, що зараз підходящі […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Глава 27

Звичайно, мені трохи лячно залишати Аню саму, бо в парку швендяють ще директор та фізрук, але іншого вибору немає. Хтось повинен стояти на чатах, а вона старша. Я хочу врятувати хлопців, щоб вони допомогли нам вибратися звідси, бо Аня підвернула ногу, коли бігла, і тепер не може нормально на неї ставати, але спочатку потрібно їх […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Глава 26

Удару по голові немає, бо я несвідомо підіймаю руку з ножем і викладача протикає лезо майже по самісіньке руків’я. Його здивований погляд і спроби покликати на допомогу лякають мене більше, ніж загроза смерті. Швидко біжу до сходів. Мені хочеться знайти друзів і забрати їх звідси. На другому поверсі тихо. Єдиним джерелом шуму є я зі […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Глава 25

– Всі померлі від цього препарату розуміли перед смертю, що вони роблять. Але було запізно щось міняти. Я це сама зрозуміла, коли летіла вниз, – ми з друзями сидимо напроти місцевого парку розваг. – Мені знайомі твої почуття, – Кирило дивиться під ноги. Насправді він мало що розуміє. Його ж не тримали у замкненій кімнаті […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Глава 24

З кожним днем мені стає все гірше. У цей час ніхто вже не заходив, навіть лікар, який сказав, що не знає нічого про цю хворобу. А я знаю! Ці симптоми певною мірою схожі на невідомий препарат, який я не в силах побороти. Свою душевну біль заглушую фізичною і від моїх ударів страждають стіни, що ще […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Глава 23

Я не хочу більше слухати. Терміново треба посидіти наодинці й зібратися з думками. Досі важко повірити, що моя дорога маленька подруга ось так просто вбила свою матір. Хоча, я й свою маму не дуже люблю. Але до такого справи ще не доходили. Витягнувши з-під ліжка щоденник сестри, починаю швидко шукати той аркуш, де йшлось, що […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Глава 22

Мене дійсно забирають у дитячий будинок. Умови там жахливі. Ще й години не проходить, як я сюди потрапила, а мені вже хочеться повернутися у коледж. Хтось все ще жаліється на своє життя? На вході мене зустрічає найтовстіша жінка, яку я тільки бачила. Вона без зайвих слів забирає мене і веде в кімнату, на шляху розповідаючи, […]FavoriteLoadingДодати до улюблених