2116 Results with the "Романтика" genre
-
Chapter
Розділ 19 Частина 2
До світанку було ще вдосталь часу. На одному з хвойних дерев, повз яке промчали наші герої, сиділа і снідала сова біля свого дупла, ну або вечеряла — з цим хижим птахом усе не так просто. По самій же вовчій зграї ще гуляв гул нічних цвіркунів, крізь який швидко бігли дві вовчиці,…-
30,6 K • Ongoing
-
- Story
Боривітер
Умемія Хаджиме закохується в дівчинку з хорошої сім’ї, і її Тато з тренер з Тайського Боксу який не любить хуліганів, навіть з хорошими моральними якостями- 632 • Січ 23, '26
- 1,1 K • Січ 23, '26
- 3,1 K • Січ 23, '26
-
-
Chapter
Розділ 6
Розділ шостий Усередині цілительського намету панувала звична післяобідня метушня: тихий дзвін скляних пляшечок, запах зілля, потріскування лампи. Герміона сиділа поруч з іншими цілительками, розкладаючи бинти й заповнюючи звіти про поранених. Її думки блукали десь…-
36,3 K • Ongoing
-
-
Chapter
Присяга
Леві Я почав звикати до її запаху. Цей її квітковий аромат був усюди — на одязі, постелі, робочих паперах. Здавалось, він всочується в стіни. Допоки Єва не стала частиною мого повсякдення я навіть не помічав, що у самотності теж був свій запах. Коли вона відʼїздила на декілька…-
251,6 K • Ongoing
-
-
Chapter
Розділ 11: Холодніша погода
Минуло чимало часу відтоді, як Кроулі літав літаком. Він пам’ятав, як його винайшли, ще на початку XX століття. Азирафаїл переконав його злітати кілька разів протягом багатьох років, зазвичай з причини відвідин якогось легковажного фестивалю або для того, щоб помилуватися одним…-
19,9 K • Ongoing
-
-
Chapter
Розділ 10: Гартований полум’ям
Відсутність на Небесах дня й ночі почала непокоїти Азирафаїла. Він звик до постійного світла ще колись, до того, як прибув на Землю. Протягом століть, проведених серед людей, Азирафаїл полюбив і день, і ніч. Ангелів навчали цуратися темряви, але з часом Азирафаїл потай навчився…-
19,9 K • Ongoing
-
- Story
Я не Кен!!!
– Так, так, так~ Хто ж це тут у нас? Лицар краси? – зухвалим, хриплячим голосом, що ріже та водночас лоскоче барабанні перетинки, ввійшовши до кімнати, прокрехкотів робо-ковбой. Він сперся на дверну раму, схрестивши руки на грудях. – Радий, що ти знову тішиш мої очі своєю чарівною присутністю, мій срібний ковбою. Чи тривожить тебе щось, мій дорогий Бутхілле? – Ардженті говорив спокійним, м’яким голосом.… - 1 2 … 212 Next


