489 Results with the "Реалізм" genre
- Story
Штормова небезпека
Якби запитати у долі про те, за якими критеріями вона обʼєднує людей у пари чи сімʼї, то вона б заливисто засміялася. Бо ніякої логіки у тому немає. Зате є флер і своєрідна атмосфера голодних ігор. Бо, паруючись, дивні люди створюють ще більш дивних людей. Дивних, але точно кращих за попередні покоління. Дивно, як вигадана родина схожа на реальну. Тож, у цьому тексті є спроба…- 2,5 K • Лип 8, '25
-
-
Chapter
розділ. єдиний
Ранок Хьонджини почався традиційно: ранковий підйом, розбудити всіх, приготувати сніданок, відправити Джисона з Бан Чаном в іграшковий магазин. І поки ці двоє обирають подарунок з нагоди дня народження Йонбок, разом з Чанбіном запакувати всі необхідні речі у валізи. У шлюбі з…-
2,5 K • Completed
-
-
Іноді ти стаєш ближче з людиною з абсолютно неочікуваних причин. Наприклад, тричі на тиждень приходиш, платиш гроші за те, що людина бʼє тебе. І ще й потім закохуєшся (дивні хитросплетіння долі). Від айдолів береться лише імʼя. Усе інше – хвора фантазія автора і трішки (зовсім чючють) зафіксованих життєвих моментів.- 2,0 K • Лип 1, '25
-
-
Chapter
1. перша і єдина частина
Пульс був десь під 200. Холодний піт стікав спиною, але ніяк не допомагав позбутися напруги. Навпаки, ніби спеціально підсилював гостроту відчуттів і зачіпав найвіддаленіші куточки свідомості. Бан Чан відчував себе твариною, яка піддається не здоровому глузду, а рефлексам.…-
2,0 K • Completed
-
- Story
Зупинка
Вероніка приїхала в Японію через втому після роботи на свою американську компанію. Вона зустрічає Хісоку на станції в містечку за Токіо. Так починається їх історія. - Story
У нього на поличці
Розенферд, певно, ніколи не славився чимось особливим: життя тут текло тихо й розмірено, без жодного натяку на жахіття, яке, зрештою, застало нас у травні. Раптові вбивства молодих дівчат шокували всіх мешканців, які до кінця так і не усвідомили, що саме відбувається. Я усвідомила теж не одразу — намагалася забутись, повірити, що все якнайшвидше закінчиться, та одного дня ситуація загострилася до межі, мимоволі познайомивши мене… -
Chapter
А Ви точно пастор?
"Я нехочу йти до церкви! Вкотре кажу, я АТЕЇСТ!!!" - я тяжко зітхаю, розуміючи, що мої аргументи для моїх віруючих батьків звучать ніби образа. Якщо хтось подумав, що моя думка в цій сім'ї когось цікавить, то ви глибоко помиляєтеся. Я тяжко зітхаю і поправляю складки своєї спідниці.…-
1,7 K • Ongoing
-
- Story
Камінь, що не мав Імені
Давно це було — коли земля ще не мала імен, а небо не ділили між собою духи й люди. Серед диму, сну й залишків кісток колишніх ватаг — він народився не як герой, а як тягар. -
Chapter
***
Ніколас м’явся під дверима, заламуючи собі пальці, прислухаючись до хрусту кожного суглоба. Він ніколи не вмів чекати, особливо, коли нервував. Відчуття завжди були схожими на очікування своєї черги перед тим, як витягнути випадковий білет на екзамені. Очікування не було…-
3,4 K • Completed
-
- Previous 1 … 6 7 8 Next

