492 Results with the "Реалізм" genre
- Story
Жорстоко підставлена
Після загадкового вбивства, що дивним чином перегукується з її минулим, полковниця Ольга Косач опиняється в центрі небезпечної гри. Що глибше вона занурюється в розслідування, то сильніше стирається межа між професійним і особистим. Звичайне на перший погляд вбивство швидко виявляється тонко спланованою пасткою. Що робити, коли усвідомлюєш: тебе не просто підставили – тебе методично знищують? І поки система відвертається, лише кілька людей залишаються поруч. Та…- 4,3 K • Сер 7, '25
- 6,0 K • Сер 18, '25
- 2,4 K • Сер 24, '25
-
-
Chapter
Зупини мої думки
Крик. Я переодягалась в роздягальні, як дівчата почали верещати. – Чому ти репетуєш, монстра побачила, це так бісить, – я обернулася і там стояв чоловік який теж не розумів що відбуваються. Я вирішила підійти до нього і натякнути що він не туди зайшов, але та істеричка ні як…-
61,1 K • Completed
-
-
Chapter
Річниця в тиші
13 грудня 2016 рік Аліна вже декілька годин розбирала довідки студентів Кіотського університету. Спина боліла від тривалого сидіння на одному місці, тому дівчина вирішила піти пообідати. Вона встає зі свого місця, потягується, скидає халат і одягає тепле пальто. Відчиняє двері і…-
71 • Ongoing
-
- Story
Ланцюги Золотої Тіні
Рюджин: "О, подивіться, хто тут, — Хьон-у крокнув уперед, вириваючи рюкзак із рук Соджуна одним рухом. — Олімпіадник знову вирішив, що він один із нас?" Мін-дже: "Досить, — його голос пролунав тихо, але твердо, як метал. — Відійдіть від нього." Рюджин (з’являючись): "Залиште його, — новий голос розтяв повітря, холодний і різкий, як лезо. — Новий охоронець? Ласкаво просимо до Еденвелю. Сподіваюся, ти не боїшся тіней." Мін-дже (не відповідає, але тримає погляд). Рюджин (усміхаючись): "Побачимось." - Story
Силуети
Осінь. Така прекрасна пора. Опадає листя і немов ковдра зіткана з золота вкриває землю. Подмухав легкий вітерець який обвівав моє обличчя. На вулиці стояв саме вересень, перехідна пора між літом і осінню. Холодно ще не було але й спека вже ділась. Було тепло і затишно адже це останні деньки коли ще літо не повністю покинуло нас в цьому році. Люди як ті мурахи,… -
Chapter
III
В пітьмі був хтось. Він спостерігав. Як звір у темному лісі, що вже знайшов свою жертву і тепер просто вичікував слушної миті. Джефф завмер. Він чув своє хрипке дихання. Розумів, що варто бути спокійнішим. Адже за власним шаленим серцебиттям нічого не можливо розібрати. «Не…-
17,5 K • Ongoing
-
- Story
У нього на поличці
Розенферд, певно, ніколи не славився чимось особливим: життя тут текло тихо й розмірено, без жодного натяку на жахіття, яке, зрештою, застало нас у травні. Раптові вбивства молодих дівчат шокували всіх мешканців, які до кінця так і не усвідомили, що саме відбувається. Я усвідомила теж не одразу — намагалася забутись, повірити, що все якнайшвидше закінчиться, та одного дня ситуація загострилася до межі, мимоволі познайомивши мене… - Story
friend, please
Борися, якщо ти в думках поганець, Змагайся, ти єдиний маєш силу. Можливо, ти для себе самозванець, Та не давай летіти в очі пилу. Можливо, було краще не чіпати, Цю впевненість у тобі напівзгнилу. Живи, достатньо просто потерпати, – Я не дозволю вирити могилу.- 2,0 K • Вер 29, '25
-
- Story
Достогоголі
Драббл по Достогоголям Шкільне ау Вжодному разі не пропогандує нічого, ми против кацапів (русні) і хай вони всі здохнуть- 566 • Сер 10, '25
-
- Previous 1 2 3 4 … 9 Next

