220 Results with the "Поезія" genre
-
Розділ
Розділ 1. Про кого? Стіни?
Мій персонаж ненавидить мене, хоч казав, що любить мою присутність у думках і переживаннях. У Нього є тепер власні думки і переживання. Колись я повірила тому, що сама створила, це «що» з часом перетворилося в «когось», тепер я шукаю його у потаємних скринях пам'яті, у кожній…-
1.7 K • Ongoing
-
-
Розділ
Я любив музику, не гітару
Одна гітара на обох На якій я не вмію грати. Ти приносив завжди мені, даби я міг її сховати. Твоя мати говорила:"Візьмися за навчання" А ти мені:"Я неначе забуваю, що таке навчання, коли музика грає у мені" Десь опівночі ти пропав. Проте, зустрілися пізніше. Біля тебе була…-
217 • Ongoing
-
- Фанфік
Квітка у попелі
Доджі Ханзо — самурай, коваль і нащадок двох світів: благородного клану Журавля та містичного спадку клану Лиси. Пройшовши шлях честі, втрат і зради, він шукає баланс між обов’язком і власною долею. Його меч не лише ріже сталь, а й захищає від темряви, що повільно огортає світ.- 7.7 K • Mar 12, '25
-
-
Твоя душа шляхетною здавалась, Коли дивилась в очі я твої. Можливо, навіть трохи сподівалась, Що все обернеться немовби уві сні. Чи знала я, на що я підписалась? Ну звісно знала, правила в цій грі Геть не такі, якими уявляла Бездонні очі повні синяви. Якщо ж зізнатись чесно - я…
-
Розділ
13.05.2029(933)
Вогонь. Вогонь із печі. Це єдине, що він бачив перед собою. І дарма, що зараз піч не горіла. У вікно заглядало сонце - ранок суботи тринадцятого травня видався не в тему погожим. Чоловік сперся на підвіконня, видихнувши, і зрозумів, що руки його, зі зрозумілих причин,…-
23,5 K • Ongoing
-
-
Розділ
Дежавю?
Доля хитро і так майстерно Вимальовує кожного з нас. Те, що було колись нечемним Стало прийняте у наш час. Те, що було колись не наше І хотіли, щоб було своє, Те вернулося, як і бажали, Тільки стало тепер геть не те. Як хотіла собі кохання, То й отримала - ось воно. І як був ти… -
Розділ
Реквієм путіну
Здригнулось пекло, як почуло, Що в край пекучий завітав, Не будучи він Богу вірний, Братом диявола той став. Чорти розбіглись як ті кури, Розкаляючи вогонь На тих факелах настінних, Вітали не гнучи голов. Диявол гірко посміхнувся: " Как же так праізашло?". Пошкірились рогаті,…-
195 • Ongoing
-
-
Розділ
Тобі так треба?
Я все ще це абсурдом називаю, Повіриш? Це інакше й не назвеш. Невже оце і є твоє кохання? Заради нього ти весь час живеш?! Скажи чому, чому так по дурному, Поводився зі мною кожен раз? Немов побачив у мені заміну Колишньому, в яке плюєш щораз. Ти граєш у всі ігри одночасно, І вже… -
Розділ
РАДЯНСЬКИЙ
поки рýчій пливе своїм чередом я стиха зітхаю, щоб поділиться гріхом — отож, праведна влада признала мене таким собі зрадником, що розруху несе. . в той день же почали гатити дверьми, викрадали людей — так просто, серед пітьми. рукописи вже догорали в вогні, а майор до…-
260 • Completed
-
-
Розділ
Навіщо?
У вирі безсоромних авантюр П'янію, мов від келиху вина. Твої слова - напущений кутюр, А може щира сповідь і вина? Ти не простий, та й я не ликом шита, Ми находилися по лезу вже сповна. Було ще на початку ясно, що не вийде, У нас з тобою більше щось ніж гра. Хоча чому? Це ж грою не… - 1 2 3 Далі
