4591 Results with the "Ч/Ч" warning
Definition: стосунки чоловік/чоловік
- Story
Прив’язаний
Якось Рю Хосон сказав Чхве Ківану, що чоловік — це небо, тоді як жінка — земля. Останнім часом він все більше почувається землею, що обертається навколо сонця, прив’язаний до Ківана й огорнутий теплом всеосяжного сяйва свого чоловіка. - Story
Почуття
Мене звати Тока Кришима. Мені вісімнадцять. Я живу в Місоті. Маленькому, тихому містечку, де час, здається, тече повільніше, ніж у будь-якому іншому місці. Це місто, де тиша звучить голосніше, ніж будь-які слова. Тут немає гучних клубів чи кінотеатрів, немає людних вулиць, залитих неоновими вогнями. Тут навіть вітер рухається повільно, ніби йому теж нікуди поспішати. Єдине місце, де відчуваєш, що світ може бути іншим, куди можна втекти від сірості буднів, озеро, яке всі називають «Блакитне око». Коли я дивлюся на нього, то думаю якщо придивитися достатньо довго, може, воно віддзеркалить небо, в якому я хотіла б жити. Його глибина мов таємниця, яку воно нікому не розкриває, навіть тим, хто приходить сюди щодня. Я живу з бабусею та дідусем, Аято та Кохаро Кришима. Наш двоповерховий будинок стоїть майже в центрі міста. На першому поверсі маленький магазин із дрібничками та гараж, на другому наш теплий дім, де завжди пахне свіжозавареним чаєм. Але так було не завжди. Колись ми мешкали в Токіо, у п’ятнадцятому кварталі, та одного дня через борги моєї матері нам довелося залишити все й переїхати сюди. Я пам’ятаю той день до дрібниць він змінив моє життя назавжди. Про батька я не знаю нічого. Мати залишилася в Токіо, будуючи своє життя без мене. На мій вісімнадцятий день народження вона подзвонила лише для того, щоб сказати, що я її найбільша помилка. Після цього я більше не чекаю дзвінків. Відтоді й до цього дня моїм світом були бабуся та дідусь. Вони дали мені все, що мали, і навіть більше. З повноліттям я отримала свободу, ту про яку багато хто мріє. Жити, як хочеш, гуляти з ким хочеш, ходити куди заманеться, залишатися в кого завгодно, повертатися тоді, коли заманеться. Але для мене ця свобода виявилася порожньою. Свобода… Чому ж вона така холодна? У мене є лише одна близька подруга, Інно. Вона працює й уже давно живе зі своїм хлопцем Брендоном, тож бачимося ми рідко. Коли я пишу їй: «Давай зустрінемося», вона відповідає «Не можу. Робота. Може, наступного тижня?» І цей «наступний тиждень» завжди десь попереду. Я навчаюся на фотографа. Моє навчання непостійне, більшість пар проходить онлайн, екзамени завжди перед канікулами, а решта занять займає лише кілька днів на тиждень. Інколи думаю, що екран монітора бачу частіше, ніж людей. Можливо, я теж перетворююсь на фотографію: статичну, без руху, без життя. І хоча я можу робити все, що заманеться, життя стало настільки безбарвним, що єдина моя справжня розвага це мотоцикл Kawasaki 250. Я купила його після зими, коли отримала права та назбирала гроші, працюючи в магазині. За свою роботу я отримую невелику зарплатню, але саме завдяки їй змогла здійснити цю мрію. Коли їду трасою, вітер б’є по тілу, і тоді мені здається, що я тікаю. Але від чого? Та навіть із мотоциклом дороги моїх днів залишаються самотніми. Іноді я зупиняюся посеред дороги, знімаю шолом і дивлюся вдалечінь. Немає з ким поділитися думками, немає тих, хто почув би мене до кінця. Іноді здається, що моє життя це безкрая траса, якою я їду сама, не знаючи, де зупинюся. Може, колись хтось поїде цією дорогою разом зі мною. А поки що тільки я, асфальт і нескінченний шум мотор. -
Chapter
Поцілунок
Поцілунок. Легкий та невимушений. В ньому захована вічність і час, здається, завмирає... Я заховав у ньому все найкраще, найзагадковіше. Заховав усе, про що знав сам. Про що не знаєш ти - не знаю. Ти такий розумний, не такий, як усі. Дорослий хлопчисько з таємним серцем, про яке…-
333 • Canceled
-
- Story
Побудь зі мною
Ніхто достеменно не знає, які стосунки у Кості Трембовецького та Валіка Міхієнка. На екранах вони найкращі друзі, в очах фанатів – палкі коханці. Але в реальності усе виявляється не так, як здається на перший погляд. Хоча б тому, що Костя звик триматися на відстані. Це простіше, ніж пояснювати, чому поруч із ним завжди холодно. Він переконаний, що руйнує все, до чого торкається, тому щоразу, коли почуття стають справжніми — він відступає. Рішень більше немає. Залишитися страшно. Піти неможливо.- 1,5 K • Лис 13, '25
- 1,7 K • Лис 27, '25
- 1,6 K • Тра 15, '26
-
-
Chapter
Передмова: Тодорокі Рей
Тодорокі Рей не певна, скільки часу вже перебуває в цій лікарні. Години? Місяці? Здається, ніби з «того» інциденту промайнули роки. Вона кліпнула кілька разів очима, оглядаючи білосніжну стелю лікарняної палати. Здебільшого розум її блукав десь далеко, то виринаючи вряди-годи…-
1,9 K • Ongoing
-
-
Chapter
Передмова: Таємничий незнайомець
Сьогодні ніч оманливо спокійна, безшумна, безпечна. Вулиці, що вдень зазвичай переповнені людьми, о такій пізній годині неймовірно порожні. У цій мирній атмосфері нічого й близько не нагадує про події, що сталися якихось кілька годин тому. Як і ця ніч, бар, у якому зараз,…-
3,8 K • Ongoing
-
-
Chapter
Останній вечір
На годиннику майже північ і туман опускається на листопадовий Київ. Осіння імла накриває моє рідне місто, яке тепер ненавидить мене. Що ж... Я там, де все почалося - у моєму кабінеті Керівника Офісу Президента України. З хвилини на хвилину я чекаю на Володимира Зеленського. Після… - Story
Орхідея
Пак Сонхва — парамедик у неблагополучному районі міста. Він дуже серйозно сприймає свою роботу і майже весь час проводить на самоті. Коли виклик швидкої приводить його до пораненого лідера банди, він дбає про нього з добротою та ніжністю, попри репутацію чоловіка. Усупереч здоровому глузду, він все більше вплутується у справи банди, а особливо її лідера. Пак Сонхва завжди жив за правилами. Це єдиний спосіб вижити.… -
Гаррі Поттер вимушений тимчасово поїхати разом з Дурслями в інше місто. Він і подумати не міг, що зможе знайти там щось здатне змінити докорінно його життя. Самотність ,яка є звичним супутником розвіюється,коли хлопчик зустрічає подібну йому душу. Нехай любов часом жахлива і отруйна,але власне найголовніше- її наявність. -
Chapter
Ненависть зламано
Ці Жун завжди був складним. З ним не було просто ніколи і не могло бути. Інакше з ним би не було так цікаво, інакше він би не манив до себе настільки сильно, наскільки відштовхував. Тайхуа не міг пояснити ані собі, ані вчителю чи будь-кому іншому, що знайшов у ньому. Але якщо він…-
2,1 K • Ongoing
-
- Previous 1 … 4 5 6 … 13 Next
