9433 Results in the "Фанфік" category
- Story
Пагін зі старого пня
Дві пам’яті з інших світів проростають у холодній землі Півночі. Ліра, у якій живе тінь Маленії, і Серена, що пам’ятає сонце Солярії, народжуються сестрами в малому північному домі й замість великих пророцтв починають із найважчого: їжі, боргів, доріг, ліків, людей і зими, яка завжди приходить.- 1,4 K • Лип 7, '26
- 1,2 K • Лип 7, '26
- 859 • Лип 7, '26
-
-
Chapter
Глава 3
Богиня, створюючи Всесвіт, у рідкісних випадках була лінивою, проте іноді на Землі трапляються абсолютно незбагненні речі. Наприклад, попри те, що синій кит абсолютну більшість свого життя проводить під водою, він не є рибою, а славиться як найбільший ссавець на планеті, і навіть…-
3,3 K • Ongoing
-
-
Chapter
Розділ 16
Розділ шістнадцятий — Ти що хочеш? — Я мушу терміново поговорити з ним. Наодинці. Джіні витріщилася на неї так, наче Герміона щойно зізналася, що збирається добровільно стрибнути в пащу дракону. — Ти ж не серйозно… — видихнула Джіні. Герміона мовчала. Цього було…-
277,3 K • Completed
-
-
Chapter
Розділ 21 Частина 1
З того часу минуло трохи більше місяця, як вовчиця Енжел зреклася титулу провідної Альфи та залишила в минулому участь у різних операціях, зокрема і в битвах за Гірську зграю. Хвостата нарешті осіла та почала жити звичайним, мирним, життям вовка, без постійної напруги, битв та…-
45,8 K • Ongoing
-
-
Chapter
Розділ 31: Спів шакалів.
– Я не піду. – Пане Ґізо… – Тецу, кого ти мені привів? Дівку з дитиною?! Ренджі кашлянув в кулак і тихо пробурмотів: – Мені сімнадцять… – Мені до сраки, малюче! Пан Ґізо, ні, старий дідуган Ґізо виявився ще тою скалкою в дупі. А до того ж набагато меншим та сухішим, ніж…-
95,5 K • Ongoing
-
-
Chapter
СЕРЕНА V
277 рік від Завоювання Ейгона Новини з півдня приходили до Вовчого лісу, як світло далекої пожежі: без тепла, без запаху, самою лише зловісною барвою на обрії. Того року барва була така, що навіть лісові хутори, яким до королів було, як до місяця, переказували одне одному дивне…-
38,3 K • Canceled
-
-
Chapter
Розділ другий
Дощ тієї ночі був таким сильним, ніби небо намагалось втопити весь палац. Я стояла біля його дверей, поки грім розривав тишу над дахами, і ненавиділа себе за те, що знову прийшла. Але ще більше — за те, що знала: він чекав. Двері відчинились раніше, ніж я встигла…-
108 • Ongoing
-
- Previous 1 … 13 14 15 … 22 Next


