Розділи
-
х х х х 1 9 4 5 х х х х — Стіве, це небезпечно! — Ти відкинулася назад на стільці, паніка охопила тебе з головою. Крики Стіва яскраво виділялися, попри шум з рації. Ти була така щаслива бути поруч із ним, на одній військовій базі, адже випала нагода зізнатися йому. А тепер вона зникала,…-
7,1 K • Completed
-
-
Давним-давно, ще задовго до народження Енджел, коли Гірська зграя була невеликою — ледве налічувала два десятки вовків, знайома нам чорна вовчиця була ще зовсім молодою, але вже зарекомендувала себе мудрою та розсудливою. Саме це й дозволило Нічній Тіні здобути довіру як…-
24,7 K • Ongoing
-
-
Шакі. Наступний день після заселення Я знову біжу. Від темряви, яка поглинає все навкруги. Ще трішки — і забере мене з собою, як забрала все, що позаду, у непросвітну безодню. Чому? Чому? Переді мною — батько і сестра. Але скільки б я не біг — наздогнати не можу. Кожен крок…-
9,0 K • Ongoing
-
-
Субота. Ранок. Апартаменти Сатура У кімнаті панував приємний присмерк. Ледь вловимий аромат вчувався у повітрі. Шавлія, цитрус, швидше за все мандарин, ваніль… Йодзу акуратно зачинив двері, поправив штори. Заплющив очі. Постояв так декілька хвилин. Визувся. Лишив взуття під…-
17,5 K • Ongoing
-
-
Що таке свобода? Для одних свобода – це дар, для інших – покарання. Адже вони не знають, що робити із цією свободою, як жити з нею. Свобода – це відчуття невагомості, вседозволеності до певної міри, свобода – це життя. Бути вільним – значить жити як хочеш ти, а не як тобі накажуть.…-
15,7 K • Ongoing
-
-
Тиша… Відсутність звуків, шуму та метушні створювала відчуття безтурботності та внутрішньої рівноваги. Тиша підсилювала емоції, роблячи їх більш виразними та глибокими, дарувала спокій - стан, пов'язаний із відчуттям безпеки та гармонії. Саме так Валері відчувала себе в…-
77,6 K • Ongoing
-
-
Сльози не висихають легко, але висохнути повинні. Зрештою, обидва сидять у кімнаті Сатору, посеред його речей, ніби два різні мертвяки. Сльози прокляття не зникають, застигаючи дьогтем на блідих щоках. Коли воно намагається витерти їх, ті лише розмазуються по долонях — незмивні…
-
29,2 K • Ongoing
-
-
Дата: 13.12.2012 Час: 19:15 Місце: тимчасовий штаб BAU, Нью-Йорк — Їх мало бути більше, — прошепотіла Джей Джей, дивлячись на список гравців, які досі не повернулись до свідомості. — “Порожні Писарі” забирають тільки тих, хто не встиг вчасно назвати себе, — сказав Рід, ковтаючи…-
1,8 K • Completed
-
-
Ліс неподалік від Бухареста. 1960 рік. Веліса вже два роки не говорила ні з одним створінням, окрім жертв. Її голос почав забувати, як звучить спів. Світ — як кістка без м’яса. Лише ніч і кров. Вона стояла посеред лісу, босоніж, з волоссям, злиплим від дощу, з втомленими, заплаканими…-
4,9 K • Ongoing
-
-
Наступного дня, коли Чонгук повернувся додому з роботи, Техьон, як це бувало тепер щодня, чекав на нього в передпокої. — Ведмежатко, я вдома, — сказав Чонгук, посміхаючись. Після вчорашньої ночі знову щось невимовно змінилось між ними. Чонгуку захотілось і через слова…-
126,4 K • Completed
-
- Previous 1 … 8 9 10 … 42 Next
