by Віра Рокі —Все почалося з коментаря. Здавалося б - просто жарт у соцмережі, кілька слів під постом: Одне повідомлення, щоб я зрозуміла, що ти маніпулятивний нарцис:))) І його відповідь - коротка, ніби теж у грі: Я маніпулятивний нарцис. Віра тоді навіть усміхнулася. Та усмішка швидко зникла,…
by sifia —Життя в маєтку Артема було для Кирія як ходіння по лезу ножа, де кожен крок нагадував про його ув’язнення, загорнуте в позолоту розкоші. Прокидався він у величезній кімнаті, де високі стелі й важкі оксамитові штори створювали відчуття, ніби він у склепі, а не в спальні. Ліжко було…
by Сріблятко —Йошікі вже три дні не виходив з дому. Пережиті за всі ці дні небезпеки та емоції послабили його організм. Температура не спадала. Хікару час від часу приходив його навістити, але поговорити нормально так і не вдалося. Йошікі майже весь час спав, а коли просинався, не був у стані…
by red_sly_fox —Розділ вісімнадцятий 19 січня 2005 року Околиці Нормандії, Північна Франція Герміона різко розплющила очі, хапаючи ротом повітря. Тіло тремтіло — і вона й сама не могла сказати, від чого більше: від холоду чи від спогадів, що ще не встигли розсипатися після сну.…
by Ivan K —Частина 1. Спокійна дорога Після Тайшета дорога здавалася неймовірно спокійною. Майже нудною. Тепловоз котився вперед рівним ходом, колеса вистукували монотонний ритм. За вікнами розстилалася сибірська тайга — нескінченні ліси, що тяглися до самого небокраю. Сосни, ялини,…
by Karambolyyy —– Нова директриса? І що тепер? Суґуру питав більше з ввічливості, ніж з щирої цікавості. Кого б їм не приставили в школу, він сумнівався, що це сильно вплине на їхнє життя. Він не хотів, щоб це впливало на їхнє життя, тому й не надавав такого значення. Сатору ж ввічливим не був.…
by LadyAngst —Я беру нічні зміни рідко, але коли беру, то роблю це не з героїзму і не з бажання бути корисним, а з простого, майже клінічного розуміння того, що вночі люди говорять правду швидше, ніж удень, бо втомлюються підтримувати власні конструкції, і голос у слухавці стає ближчим до того, що…
by Нана, та що Натлікс — Вечір тягнувся повільною густою патокою, крізь яку ледь пробивалося світло старих ламп під каламутними абажурами. Після всіх пояснень — поверхневих, як кинуті між справою шматочки правди — новоприбулих розігнали по кімнатах. Але варто було відкрити будь-які двері, як…
by Tay N Kongreyv —Джефф розплющив очі. Кліпнув декілька разів. У приміщенні було темно. В голові паморочилося. Задуха липким потом осідала на шкірі. Він спробував поворушитися й одразу відчув різкий біль у зап’ястках. Його руки були туго зв’язані та закинуті за голову. Джефф зашипів, намагаючись…
by Cold Walrus —— то ти друг? — Спитав Богдан у вовчика йдучи разом кудись. — Так, Ми знайомі з третього класу! Завжди були разом попри всі халепи. Відповів серйозно вовчик заставивши всіх трохи заспокоїтись. — за що я тобі дякую! Відповів Артем з усмішкою на обличчі. — до речі це ти…
We use cookies to enhance your browsing experience, serve personalized content, and analyze our traffic. Some features are not available without, but you can limit the site to strictly necessary cookies only. See Privacy Policy.
Login
Log in with a social media account to set up a profile. You can change your nickname later.