Фанфіки українською мовою

    Розділи

    • by Dimi 19 Честер не брехав, з темних воріт старовинного храму, опираючись на свою палицю, вийшов сам прабатько безодні, пробудження якого змусило загинути ціле велике королівство магії. З величезною рукою і рогами звіра, на яких розташувалися подібні до одержимих - червоні очі. Він був…
    • Розділ 9 Cover
      by Bluestar Сінолап вийшов із заціпеніння і побіг куди очі бачили. Він біг щодуху, він тікав по лісу, продирався крізь зарості. Але коти були тут як риби у воді, вони швидко його наздоганяли. Ось він вже відчув подих переслідувача на своїй спині. Ще трохи, трохи, він вже бачив трави крізь гілля,…
    • Розділ 5 Cover
      by Bluestar Вже три дні Сінолап ходив туди-сюди по берегу моря. Але Півночі ніде не було. Скільки він не шукав стару босучиху, вона наче крізь землю провалилася. «Борсуки довго не живуть - міркував Сінолап – але Зореклан навіщось послав мене до неї, значить вона жива, це точно» Але Півночі…
    • Розділ 2 Cover
      by Bluestar Він повірив, і тепер стояв на кордоні Вітряного Клану. Перед ним були скелі, за ним було місце де він виріс, і яке ніколи не покидав, за ним був його дім. Він озирнувся, і тоді вперше йому подумалося: «Чи варто це робити?». Але він відігнав цю думку і зник серед скель. Ось вже тиждень…
    • Розділ 6 Cover
      by Bluestar Наступного ранку Сінолап попрощався з Північчю і відправився у дорогу. Він йшов по травам, сонце сліпило йому очі. Хвильки накатувалися на берег, перемішуючи пісок. У небі співав жайворонок, віддзеркалення білосніжних хмаринок танцювало на чистій поверхні моря. Тиша. Сінолапа…
    • by SiriusLight1311 А я блукаю у твоїх очах, У них, напевно, ще не раз згублюся. Я відчуваю невимовний страх, Що хоч колись без тебе залишуся. Та варто вже змиритись з тим, Що ти не той, кого я так чекала. Від того залишився тільки дим, І вже холодна, гіркувата кава. Ти був як сонце - теплий і…
    • Розділ 10 Cover
      by Bluestar Сінолап сяк-так заспокоївся, вклонився Синьоводій і сказав: «Добридень!» Бурешуб фиркнув, та Синьовода подивилася на нього сталевим поглядом і кіт одразу ж замовк. «Я прийшов до вас з миром – Сінолап покосився на Бурешуба, та вояк вирішив промовчати – Я жив зі своїм кланом…
    • Може, я спробую? Cover
      by Irene Parsons Це була звичайна вечеря в студії — всі замовили щось з доставки, розсілись хто де: на дивані, на підлозі, на підвіконні. Атмосфера була затишна. Тепла. З тими самими фразами, що часто повторюються, сміхом і втомленими, але щасливими обличчями. Ти сиділа на підлозі з ноутом на…
    • Розділ 13 Cover
      by Bluestar Він ледь протиснувся у шпарку. Лаз справді був дуууже вузький. Але Сінолап вперто протискався по звивистому тунелю. Він повз у повній темряві, ні звуку не долинало до нього. Здавалося, вже повня минула, як старійшина показав йому кубло. Але чому? Невже він став проти своєї…
    • Розділ 3 Cover
      by Bluestar Через три дні Сінолап нарешті зміг легко дихати – гори скінчилися, почалася рівнина. Не було більше каміння, урвищ, худої здобичі, нарешті лапи пружно ступали по землі, трави лоскотали живіт, товстих мишей-полівок усюди було повно. Сінолап на радощах побіг по цих просторах.…
    Note