Влітку

Живуть собі люде у хатинці,

що недалече від моря.

З ними-кіт непросте ім’я у нього,

Та не любить він його,

приносить воно тільки горе

Тому кличуть всі – Коте.

Бачте ото блакитний довгошерстий

гуляка на веранді розлігся?

Під липневим сонцем ледь не спікся.

-Коте, ходь сюди,знайомся кличе тато.

-Це твої няньки -каже мама.

Дві рослі дами

Посмішки і очі їх ясні.

-Ми на тижня два поїдем відпочити в гори-кажуть батьки.

Коте подививсь  на них зі спокоєм Далай- лами.

Мявчить:

“А не можна з вами?”

-Будь чемним хлопче добре,не дуркуй.

Коте собі своє міркує,коли рідня пішла.

Прийшла одна з няньок корму насипати,інша ж -прибирати.

“Сип ще не жалкуй! ” Кіт кухля у руках дами мордою нахиляє,допомагає .

Він теж відпочине ,не про диван йде мова чи іграшку улюблену з пером.

А про похід до берегів,де згідно промов сусідського кота,рибалок –  купа,

а значить є якийсь улов.

А для Коте риба -синонім для ” любов”.

На наступний день – приходять няньки кличуть кота.

Його нема, і слід остиг.

Як не намагались приманить,-

бігали подвір’ям, в сховка заглядали.

Смачнюшки різні по кутах ховали.

А кіт далеченько,

сидить в тіні тихенько ,

Спостерігає за рибалками.

Сусідський кіт рудий сидить і либу давить.

Йому вже перепала дичина-мертва птаха

Нестерпно бісить :

“Коли ж ти тільки встиг?”

Коте почав бити лапками недругові в бік

Поскубились ,ледь не забули про улов,

Що в відрі запахом приманює.

Його ніхто не охороняє.

То напали потім двоє.

Бахкає, гримить.

Ще Рудий ричить ,

не хоче порівну рибину з Коте ділить.

Розтаскали те,що  схопили зуби

І побігли,ледь встигли.

Поки не отримали палицею і камінням в спини.

Так минали дні.

Думали няньки ,що кіт в біді.

Спека вдень,вночі скажені комарі

Ще кіт Рудий почастішав ходити у дворі

То Коте послав його перевірити ,- чи не приїхали  раптом господарі.

А сам на морських харчах і не здогадувався про їхній страх.

Прийшла пора вертатись,

не подобається котові з Раєм прощатись.

Хоча в цей вікенд устиг нагулятись

Зазирнув у сховок,

З’їв мисок  подушечок з курки

І води напився.

Його помітив першим тато,коли виходив до теплиці городину напувать

Він певно злився:

-Ти що не можна так усіх лякать!- бере його до рук і почав м’ять.

“А мені що канікул не можна мати?І я нянькам роботу всю спростив”

Муркоче Коте і лащиться.

Татусь розімлів.

За ним – і мама, посміхнулась, обійняла.

-Все хороший мій ,тепер ти вдома посидиш трохи під арештом

Кіт спочатку

відповідає протестом -в тапки дзюрить.

А згодом розуміє:

Вдома -разом-щасливіші будуть.