Розділи
-
Сьогодні коридор ОСА зустрічав її порожнечею. Жодного слова, жодного знайомого «доброго ранку», жодного співчутливого погляду, тільки звук її власних підборів, що з кожним кроком луною розносився стінами, стаючи не просто фоновим шумом, а чітким, глузливим акомпанементом,…-
58,4 K • Completed
-
-
Сльози не висихають легко, але висохнути повинні. Зрештою, обидва сидять у кімнаті Сатору, посеред його речей, ніби два різні мертвяки. Сльози прокляття не зникають, застигаючи дьогтем на блідих щоках. Коли воно намагається витерти їх, ті лише розмазуються по долонях — незмивні…-
29,2 K • Ongoing
-
-
У передранковій тиші Лондон дихав глибоко й рівно, немов велетень, що на мить втомився. Тонкі пасма туману клубочились між вулицями, зависаючи над ще сонними дахами. Це був той час, коли місто ще не схаменулося, але вже не спить. У маленькій квартирі на третьому поверсі, в одному…-
49 • Ongoing
-
-
Ніч огорнула Палац Короля Каменів, мов густий оксамит, що поглинув кожен промінь світла. Ворог увірвався зненацька, розбивши тишу гучними пострілами. Їхні кроки глухо відбивалися в коридорах, як відлуння наближення неминучої біди. В центрі кімнати стояли вони — чоловік із…
-
49 • Ongoing
-
-
Коли знайомий поворот до офісної стоянки нарешті з’явився, вона відчула слабке, майже непомітне полегшення, іронічно, навіть дивно, бо здавалося, що перебування в офісі було безпечнішим. Дурниці, звісно, але все навколо настільки хитке, що навіть ці знайомі бетонні стіни…
-
58,4 K • Completed
-
-
Сьогодні осінній Київ пахнув мокрим листям і неспокоєм. Сірість неба давила на плечі, пожовкле листя прилипало до черевиків, тротуари блищали від дощу, мов хтось навмисно вилив на них дзеркальну фарбу. Люди снували хто куди, у всіх свої справи, обмаль часу, здається, ніхто не…
-
58,4 K • Completed
-
-
Зранку Енжел прокинулась і одразу помітила, що вона зовсім сама в вовчому лігві, але це тривало не довго. Через деякий не тривалий проміжок часу до свого дому повернулася господиня. У своїй пащі вона принесла шматок м'яса. Не те щоб той був великий, але свіжий, можливо навіть…-
24,7 K • Ongoing
-
-
Олівер розплющив очі. Білосніжна стеля вдарила по сітківці. Світло було тьмяним, штучним. Пахло антисептиком. Він не пам’ятав абсолютно нічого. Голова крутилася, хотілося пити і їсти. До нього одразу ж підбіг персонал, перевіряючи показники пульсу і артеріального тиску. -…
-
23,9 K • Completed
-
-
Енді розплющив очі, хапаючи повітря ротом зі свистом. Він зірвався на ноги, не розуміючи, де знаходиться. Це був якийсь незнайомий йому провулок посеред багатоповерхівок. Серце калатало у грудях - він не міг гаяти жодної секунди, але і орієнтуватися у просторі більше не вмів.…
-
23,9 K • Completed
-
-
Олівер програв. Принаймні, у своїй голові. Він прокинувся один. Ліжко, де ще вчора вони засинали удвох, тепер було порожнім. На зім’ятих простирадлах не було нікого, окрім нього. В голові надокучливо пульсувала думка, яка зводила його з розуму. Він не знав, звідки вона там…
-
23,9 K • Completed
-
- Previous 1 … 40 41 42 … 78 Next
