by EasyLizzie —– Ітачі-сан. – Вже не кличеш мене сенсеєм? – Ви завжди казали не робити цього. Вона відчула його присутність у селищі, бо він сам дозволив це. У пообіддя, коли тіні повільно ставали довшими, він чекав, сховавшись в них у безлюдному вузькому провулку, що завершувався глухим…
by pamelka —Після завершення всіх справ Се Лянь спустився з Небес у світ смертних перевірити, як ідуть справи у храмі Пуці. Підходячи до будинку він помітив що все виглядає дуже гарно, хоча це було дивно, адже Се Лянь провів на Небесах тривалий час, вирішуючи свої небесні справи,…
by red_sly_fox —Розділ чотирнадцятий Кілька днів потому. Герміона щосили дерла шкіру старою жорсткою губкою, ніби могла стерти з себе паніку, що вп’ялася в тіло, наче друга шкіра. Вона терла плечі, руки, груди — швидко, ривчасто, майже до болю, ніби могла змити тривогу, яка душила її щоразу,…
by Karambolyyy —Єва — То у вас з Леві все серйозно? Феліксу знадобилось дві склянки вина перш ніж поставити це питання. Я знала, що колись почую це, але усіма силами відтягувала цей момент. Це одна з тих розмов, за пропуск яких я віддала б занадто багато. — А ти хочеш провести мене під вінець?…
by red_sly_fox —Розділ шістнадцятий — Ти що хочеш? — Я мушу терміново поговорити з ним. Наодинці. Джіні витріщилася на неї так, наче Герміона щойно зізналася, що збирається добровільно стрибнути в пащу дракону. — Ти ж не серйозно… — видихнула Джіні. Герміона мовчала. Цього було…
by Karambolyyy —Люк — Тобі подобається? Портрет був неймовірним. Художниця занадто точно передала попереджувальний вигляд Єви — вона не виглядала занадто лихою тут, але і не створювала враження тендітності. Кожна складочка на її одязі була на своєму місці, передаючи її справжню тілобудову…
by Nesheretny Andrey —З того часу минуло трохи більше місяця, як вовчиця Енжел зреклася титулу провідної Альфи та залишила в минулому участь у різних операціях, зокрема і в битвах за Гірську зграю. Хвостата нарешті осіла та почала жити звичайним, мирним, життям вовка, без постійної напруги, битв та…
by Nesheretny Andrey —Осінь не втрачала можливості нагадати про себе, наганяючи похмуру погоду й проливаючи дрібний, «грибний» дощик. Кейт і Хамфрі мчали територією канадського заповідника, який поступово потопав у сутінках під натиском темних грозових хмар. Незважаючи на те, що Хамфрі чітко дав…
by Горбата Говерла —Спочатку звук видався частиною сну Сонхви. Тепла озерна вода огортала його шкіру, промені сонця сяяли крізь поверхню, освітлюючи глибини. Він не міг вдихнути: тіло повністю підкорилося товщі води, волосся парило над головою. Коли він поглянув на свої пальці — ті вже вкрилися…
by katyachav —Це був світлий день травня 1983 року. Сім’я Афтонів святкувала 8-ий день народження Евана в першому ресторані Вільяма і його товариша Генрі Емілі - «Закусочна Сімейства Фредбера». В головній залі стояло багато столів, вона була наповнена гелієвими кульками, конфетті і гостями…
We use cookies to enhance your browsing experience, serve personalized content, and analyze our traffic. Some features are not available without, but you can limit the site to strictly necessary cookies only. See Privacy Policy.
Login
Log in with a social media account to set up a profile. You can change your nickname later.