Розділи
-
POV Алекс Що це було? Підскакую з постілі - бачу геть незнайому кімнату, дивуюся. Що за?.. Точно, мене ж "обміняли". Поселили в гуртожитку, тому тут так галасно зараз. Тому й вигляд все має незнайомий, і ковдра не так швидко гріє. Це виходить, я тепер майже, як у таборі, сама собою,…-
6,5 K • Ongoing
-
-
Наруто сидів на краю будівлі Академії й спостерігав, як Мідзукі тренує дітей метанню сюрікенів. Дивним було те, що Іруки не було видно, але зараз це не мало значення. Наруто поправив протектор. Сьогодні він достроково закінчив Академію й став ґеніном. Узумакі не надто прагнув…
-
Іноді здається, що минуле має свій запах. Тонкий, майже невловимий, але варто комусь сказати слово не тим тоном, подивитись не тим поглядом, і ти раптом стоїш не тут, а там. У тій самій кімнаті, де тебе давно немає. Слухаєш голоси, які вже не повинні звучати. Так сталося й…-
1,1 K • Ongoing
-
-
Знову це місце. Ця темрява, що окутує собою, тьмарячи розум і змушує розчинитися в своїх глибинах. Та не сьогодні. В цей раз вона була не жадібною чорною водою, а порожнім, нескінченним небом. Не зорь, не місяця — лише холодний вітер, що несе в своїх обіймах кудись…-
18,7 K • Ongoing
-
-
Я ніколи не вірила, що тепло може боліти. У дитинстві я навчилась думати, що тепло це пастка: спочатку воно огортає, а потім вимагає, забирає, карає за кожен неправильний рух. Тому коли теплий вечір опустився на місто, а Ярик запропонував прогулятися, я не знала, як правильно…
-
1,1 K • Ongoing
-
-
Минуло майже сім днів відтоді як Кроулі бачив сонце, крім тих нечисельних променів, що наважувалися пробиватись крізь вікна його квартири. Не так вже й випадково, минуло сім днів відтоді як Азирафаїл пішов, вирушивши виконувати свої нові обов’язки як Верховного Архангела. Сім…-
7,8 K • Ongoing
-
-
Я ніколи не думала, що світло може бути таким тихим. Тонким, як подих і теплим настільки, що хочеться в ньому залишитися. У дитинстві світло завжди було гучним - воно осліплювало, вимагало, карало. І я вчилася жити в тіні. Мабуть, саме тому коли з'явився Ярик, я спершу подумала, що…
-
1,1 K • Ongoing
-
-
Настав пізній вечір. Мейлі не міг як слід розглянути місцевість цирку через сильний снігопад і темряву навколо, але, виходячи з автомобіля, на очі одразу потрапив великий червоно-білий намет, що світився і переливався яскравими лампочками. На його верхівці, привертаючи увагу,…
-
290,1 K • Completed
-
-
- Я запакувала тобі печиво з собою. Пригостиш ним і Рея, добре? При згадці хлопця Мейлі пожвавішав і поспіхом підвівся зі стільця, прощаючись: - Дуже вам дякую за частування та ворожіння! Було цікаво, але мені вже час іти до себе. - Приходь ще, милий! - попрохала сіроока Кейсі. - Ми…
-
290,1 K • Completed
-
-
Пекло було саме таким, яким Кроулі його пам’ятав: темним, вогким і переповненим. Шакс не надто доклала зусиль, щоб покращити це місце; навпаки, воно здавалося ще більш спустошеним, ніж раніше, у спосіб, який він навіть не міг точно описати. Кроулі не мав багато часу, щоб…
-
7,8 K • Ongoing
-
- Previous 1 2 3 … 1 318 Next
