Розділи
-
Частина 1 К417 Вітаю, дорогі пані та панове. Вас радий вітати неймовірний і водночас скромний Рудеус Грейрат. Попри всю велич, що збереглася в мені, я не полінувався і вирішив, що треба виконати обіцянку, дану Гіслен на моєму дні народження. Саме тому ми вирушили на галявину, яка…-
49,5 K • Ongoing
-
-
Після турне по всій сонячній Іспанії, їхній курс змінився убік Сполучених Штатів Америки, а саме... - Нью Йорк!!! Парубок, що спав на задньому сидінні, здригнувся від вигуку іншого. Розтираючи очі, Рей глянув на молодшого, який висунувся з вікна. Мейлі з великим захопленням…-
290,1 K • Completed
-
-
Дорога до нового дому все ще здавалася мені загадкою. У моїх руках був лише роздрукований із комп'ютера маршрут із карти, який я вдивлялася кожні кілька хвилин, щоб не пропустити потрібний поворот. Щойно я проїхала дерев’яний знак, який був колись пофарбований зеленою фарбою,…-
17,8 K • Ongoing
-
-
Кидати вас в історію без знання персонажів ми не станемо, бо це не ввічливо і дивно. Проте розкривати їх душі на показ теж не станемо, адже так не цікаво. Як хороші оповідачі, ми зазначимо як звати наших молодиків та молодиць, і як вони взагалі опинились в тому самому “месенджер…-
2,6 K • Ongoing
-
-
– Скільки тебе можна чекати? - запитала подруга, коли вони з Вів'єн зустрілися на порозі університету. – Тяжка була ніч, тож я все проспала, - відповіла дівчина. – Знову ридала через двійку місіс Сміт? - засміялася Еліс. – Ні, я робила домашнє завдання, - закотила очі…
-
Пробудження Буревію лякало Каю, хоч він і не міг в цьому зізнатись. Дракон, окрім проблем з монстрами та суцільної розрухи, приніс із собою жахливі шторми, які його і жахали. Попри всі намагання вони з Ділюком тепер майже не бачились. Як і лицарі, Опівнічний герой був зайнятий…-
10,1 K • Completed
-
-
З поверненням Ділюка Каї легше дихалось. Їм, звісно, не вдавалось жити так само, як раніше, але доки вони були поруч їм було легше ігнорувати будь-які зміни у своєму житті. Вони знову стали чимось незмінним в житті одне одного, єдиною стабільністю, особливою опорою, яка завжди…
-
10,1 K • Completed
-
-
Роки без Ділюка поруч давались Каї неймовірно важко, він ніби наново вчився ходити. З нуля йому довелось вибудовувати власну особистість, власний образ, що не залежатиме від Ділюка, не ховатиметься в його тіні. Він учився безтурботно посміхатись, як колись це робив Раґнвіндр,…
-
10,1 K • Completed
-
-
– Ти зможеш це виправити? Джин та Кая сиділи на сходах штабу лицарів, не знаючи куди ще податись. В руках Кая крутив Піро Око бога, Око бога Ділюка. Скельце, яким він пишався чи не більше за його власника, відливало криваво-червоним, ніби насміхаючись над їхньою утратою. Кая…
-
10,1 K • Completed
-
-
– Ти впевнений, що це хороша ідея? – А чому ні? Кая не міг пояснити що саме йому не подобалось, але щось було не так. – Можливо, тому що ти приховуєш це від свого батька? Цей аргумент Альберіха був ідеально підібраний і неймовірно точний. І Ділюк навіть хотів піддатись…
-
10,1 K • Completed
-
- Previous 1 … 98 99 100 … 1 324 Next
