by Lunarix —Батільда бігла. Незважаючи на задишку, вона не зупинялась. Аби встигнути, аби допомогти. Було 12 годин ночі, коли сонна Батільда побачила страшне зелене сяйво та почула крик з боку її сусідів - Поттерів. Повітря вмить стало важким, пронизаним ледь вловимою магічною вібрацією. Вона…
by Вячеслав Сидак —ББаронеса Анна Гетська була не просто молодшою сестрою правительки — вона носила мідну фібулу у формі дракона з розгорнутими крилами — знак лейтенанта Драконогвардії, прикордонної комендатури швидкого реагування. Контроль над перевалами, мобілізація резерву, — все це…
by Вячеслав Сидак —Карл нервово теребив вузол краватки. Сьогодні на нього чекала важлива співбесіда — звільнилася посада начальника відділу, і Карл цілком обґрунтовано претендував на це місце. Марта лагідно усміхнулася й поправила цей дратівливий аксесуар. — У тебе все вийде. Ти, звісно ж,…
by Rosalie Black —Траса порожня. На шляху зустрілася тільки пара машин. Їхати залишилося не так багато, всього-то якихось двадцять хвилин, якщо вірити навігатору. Я не була в Дасквуді понад десять років. Зараз відчуваю такі незвичайні відчуття. Дивна суміш емоцій. Якби це було за інших обставин,…
by veroliska —Маомао повели. Двері зачинилися з глухим звуком, що прозвучав майже як вирок. У кімнаті залишилися лише двоє: Лакан і Меймей. Він стояв, наче статуя, але не з граніту, а з болю. Очі дивилися в нікуди. Руки тремтіли. Він, імператорський стратег, який за життя бачив десятки битв, не…
by Олександр Білокур —Частина 1 Територія Академії Магії Раноа. Я стою, тримаючи рукою капюшон, аби він не злетів від раптових поривів вітру, а іншою вказую навпроти себе. Так, сьогодні та ніч. Це трапиться. Мусить трапитися. Гарна ніч. Шаріа — чудове місто. Мені подобається їжа звідси, особливо м'ясо.…
by Rosalie Black —Гаррі Поттер повертається до Гоґвортсу на сьомий курс після війни. Але війна залишила в ньому не тільки шрами, а й тріщину в розумі. Він більше не той веселий, добрий хлопчик — він одержимий. Його думки зайняті тільки однією людиною — Северусом Снейпом. Спочатку це була просто…
by veroliska —Йшли дні. Сонце повільно піднімалося над дахами палацу, фарбуючи його черепицю у тьмяно-золотий колір. Все ніби поверталося до звичного життя — слуги знову бігали галереями, наложниці обговорювали плітки, а імператорський сад цвів, як ні в чому не бувало. Але для Маомао нічого не…
by veroliska —Віз зупинився біля однієї з бічних брам палацу ще до сходу сонця. Від нічної прохолоди спиною бігли мурашки, але після кількох годин у закритому возі, де тхнуло сирістю й чужим потом, навіть це холодне повітря здавалося порятунком. Ноги після тривалої їзди на жорстких дошках…
by veroliska —— Дуже цікаво бачити вас разом, — мовив Луомен, коли двері за ними зачинилися, і він залишилися наодинці з Дзінші. Вони залишилися вдвох серед полиць із сухою травою та глиняними глечиками. Старий глянув на молодика з-під сивих брів, його голос був м’яким, але у ньому вловлювався…
We use cookies to enhance your browsing experience, serve personalized content, and analyze our traffic. Some features are not available without, but you can limit the site to strictly necessary cookies only. See Privacy Policy.
Login
Log in with a social media account to set up a profile. You can change your nickname later.