Розділи
-
Нам Гю ледве розплющує очі. Голова тріщить, тіло ломить. Здавалося, що його переїхав укладач для асфальту. У голові крутився мільйон думок. Але всі розгянає неочікуваний факт: він не у себе вдома. Повністю одягнений, вкритий декількома ковдрами, але не у себе вдома. Хлопець…-
18,8 K • Completed
-
-
Було збіса рано, щоб взагалі існувати, але Браян піднявся під ледь чутне бурчання Дома. На щастя, він і далі спав. Що за чортівня. Сонце ще навіть не зійшло. Чому він прокинувся? Браян поплівся до ванної й позіхнув, поклавши руку на стійку. І завмер з відвислою щелепою. Боже милий.…-
7,3 K • Completed
-
-
Фен Сінь нарешті ступив на тверду землю під собою, присвічуючи світлом в руці. Його очі широко розпахнулися, а зіниці звузилися до точок. Те, що він побачив перед собою змусило мимовільно застигнути на місці. В цій глушині, у калюжі крові, прикутий до кайданів висів схудлий…-
10,7 K • Completed
-
-
Позавчора, коли Сінолап засинав, він помітив підвищення на горизонті. «Може, це вже той пагорб?» - подумав він тоді. Втішений такою думкою, вчора він ішов набагато швидше. А сьогодні, по обіді, він нарешті дістався підніжжя схилу. Дертися вгору було нелегко, грудочки землі сипалися…-
4,5 K • Completed
-
-
Пролог. Війна змінює все. Війна змінює міста, села. І людей... Змінює їх світогляд, сприйняття дійсності, почуття, емоції. Змінює оточуючих. Хтось залишає домівку і біжить від жахіть війни, хтось бере в руки зброю, хтось гине. Валерія стала сприймати смерть по іншому. Навіть свою…-
77,6 K • Ongoing
-
-
Безіменна — прости За всії гріхи вчинені по землі ходячи мною, І нами, і дітьми, моїми й чиїмись, і усі інакші; Надай покою душі, Поглинь Своєю, Наділи сенсом скорішнє буття; Прийми дари посмертні од мене, Од всіх, од дітей, моїх та чиїхось, і усі решту, Та покажи шлях; А відтак —…-
447 • Ongoing
-
-
Наступного дня в студії було людно. Зйомка для контенту, новий мерч, хаос у гримерці й техніки, які постійно когось кликали. Ти ходила з планшетом, зупинялась біля кожного: перевірити, хто що вдягає, що де лежить, де чий мікрофон. Але цього разу погляди ковзали за тобою не лише…-
3,3 K • Completed
-
-
12.11.2011, 22:00 — Обітниця в тіні Ніч у Вірджинії завмерла, мов перед бурею. Дерева шепотіли свої сни, а світло вікон спліталося з темрявою, створюючи межу між світом видимим і тим, що ховався в серцях. Гаррі сидів біля вікна, загорнутий у темно-зелену ковдру, зі щоденником у руках. Це…-
1,8 K • Completed
-
-
Дата: 21.12.2012 Час: 07:42 Місце: офіс BAU, конференц-зал Сонце просочувалося крізь великі вікна, кидаючи м’яке ранкове світло на дерев’яний стіл. Команда сиділа мовчки. Головна стіна була закрита: не було ні дошки зі справою, ні фотографій. Лише тиша — глибока, напружена. Аарон сидів…
-
1,8 K • Completed
-
-
Його обличчя нагадувало кам’яну маску – жодної міміки, жодного руху. Очі опущені, повіки наполовину прикриті. Рухи повільні, вивірені, наче він був не живою людиною, а лялькою на невидимих нитках. Чімін прямував до найближчої станції метро, достеменно знаючи: додому сьогодні не…-
126,4 K • Completed
-
- Previous 1 … 64 65 66 … 78 Next
