Розділи
-
«Сьогодні тут зовсім нелюдно. Більш порожньо навіть ніж зазвичай», - рудий чоловік ставить сяючий у жовтому світлі лампи над барною стійкою скляний стакан із темною рідиною у ньому та оглядається довкола, поки співрозмовник скидає свою куртку й кидає її на вішак, аби опісля…-
236.2 K • Completed
-
-
В епоху, яка настала для всіх, включно з чарівниками й маґлами, боги, як і раніше, все ще дуже навіть поруч, вони милують, відкидають, благословляють і баламутять, але Прометеїв дар вогню кілька тисячоліть тому наділив цих самих усіх здатністю вести свої справи самостійно,…-
231.9 K • Ongoing
-
-
У якийсь момент вночі Ґен прокинувся. Ще до того, як він повністю прийшов до тями, він відчув, що все було не так, як зазвичай. Він відчув теплий тиск на грудях, наче його накрили теплою важкою ковдрою, і джерело цього тиску стало зрозумілим, як тільки він нарешті розплющив очі й…-
8.9 K • Ongoing
-
-
Щастя - це суб'єктивне поняття, яке кожен індивід сприймає по-своєму. Те, що робить одну людину щасливою, не обов'язково буде мати такий ефект на іншу. Щастя - уміння знаходити позитивні моменти та сенс у будь-яких обставинах. Для Валері в минулому житті щастя асоціювалося з…-
41.9 K • Ongoing
-
-
Сиджу в приймальні лікарні, дивлюся в дзеркало навпроти. Як завжди, бачу її. І чоловіче обличчя: спокійне, беземоційне, майже порожнє, але до болю знайоме. Навколо снують інші обличчя — розмиті, тьмяні, втомлені. Вони виглядають гірше за моє. Хіба я бачу їх насправді? Чи, може, вони…-
68 • Completed
-
-
- … «Пам’ять, як і полум’я, ніколи не згасне» - таку назву отримала благодійна акція, організована родичами загиблих під час стрілянини у Йокогамі в кінці березня цього року. Десятки людей зібралися біля меморіальної дошки, встановленої приватними особами, аби пом’янути…
-
236.2 K • Completed
-
-
Лісом я повертався додому, як й кожного дня. Прохолода вечірнього туману обіймала мене, і я затримував у легенях запах вологого листя — терпкий, насичений, наче розмова зі старим другом за склянкою червоного. Навколо була чарівна осінь: золотаве листя, що вкривало землю м'яким…-
76 • Completed
-
-
Частина 1 За мною бігло кілька чоловіків. Вони були значно швидші за мене, проте я відштовшувався з допомогою магії і тим самим пришвидшував себе. Мені вдалося пробігти повз бібліотеку, а це значило лише одне — до виходу було вже недалеко. Краєм ока я помітив того самого хлопця,…-
49.5 K • Ongoing
-
-
І хоч наші серця розуміють, що ми люди, таємні думки наших душ приречені залишатися відомими тільки нам. - Осаму Дадзай, "Більше не людина" - Чи чув ти хоча б раз історії про бразильську мафію? Чи про російську? Про те, що вони роблять у містах, де існують. У якому страху вони їх…
-
236.2 K • Completed
-
-
Гортаючи переписку з Аретою вгору-вниз, Дадзай все ніяк не міг зрозуміти як взагалі це допустив знову. Чим він взагалі собі думав? Чому просто не сконтактувався одразу, чому проігнорував терміновість цієї справи, чому так наївно думав, що раз його зв’язок з Аретою вдалося…
-
236.2 K • Completed
-
- Попередній 1 … 3 4 5 … 76 Далі
