by Зореслава —Здавалося, нехтування шлюбом зі сторони короля принесло Берті вже вдосталь страждань. Та зараз все стало ще гірше. Грошове утримання король скоротив. Бачитись з дітьми не дозволив. Лише раз на місяць приходили листи і дарунки від Людовіка і старшої доньки Констанції. Принцеса…
by Зореслава —Посилання на попередній розділ (не відображається в списку розділів): Розділ 4. Ніч на 15 травня року Божого 1092 - Ні, я хочу вдягти блакитне зі сріблом, саме в ньому мене вперше побачив король! Тонкі прямі риси обличчя Бертради де Монфор (саме так її зараз називали), набули…
by Зореслава —Першими у двір заїхали стражники, роз'їхавшись сторонами, утворивши великий квадрат. Неспішною ходою повз охорону рухались троє вершників. Першим їхав чоловік років сорока, повнуватий як для свого середнього зросту. Пшеничне волосся і борода виблискували золотом, червона…
by Котлета-кун —820 слів — Я піду перший, — запропонував Білокрил, коли ще одна потвора пронеслася на Громошляху, залишивши за собою терпко гіркий запах. Рудошмот кивнув. Білокрил вибіг на вільний Громошлях. Серце шугнуло в п’яти, коли він побачив, що біла потвора…
by Котлета-кун —590 слів Йому снилося, що він біжить незнайомим йому лісом. Раптом, почувся запах Білокрила. Пройшовшись туди, звідки він віяв, Рудошмот побачив за кущами блиск білого хутра. Поплазувавши на животі, він побачив Білокрила. Він терся з іншим котом. Той кіт був копією його…
by Котлета-кун —759 слів За мить вони уже біг лісом. Вивіркострибка вела їх в сторону Вітряного Клану. Вже через деякий час вони почали чути завивання Хмарохвоста. «Отже він живий, і то добре!» — Це тут, — вона зупинилася прямо перед битвою, де на Хмарохвоста накинулися троє…
by Зореслава —- Залиште мене саму, - попрохала служниць мила жінка з втомленим обличчям і сумними, але добрими очима. Зазвичай такі жінки стають прекрасними монахинями, добрими і чуйними сестрами, до яких приходять з хворими тілами і душами. Трохи розпливчасті риси обличчя, розплилася також і…
by Зореслава —- Залиште мене саму! - молода жінка, не обертаючись, махнула рукою служницям. Дівчата перезирнулись і поспіхом кинулися з кімнати. Господиня любила, щоб їй підкорювалися, а якщо їй здавалося, що хтось недостатньо їі поважає, легко впадала у гнів. Графиня Анжуйська була в розквіті…
by Улюблена Наложниця —Палац жив життям велетенського мурашника: слуги бігали, військові тренувалися, бюрократи працювали над новими законопроектами. Дзіньши стояв у внутрішньому дворику, стискаючи в руці шматок паперу. — Це що, жарт?! — гаркнув принц геть невластивим йому тоном. Євнух, який…
by Nesheretny Andrey —Минуло два дні, але до пораненого цуценя так ніхто й не навідався. Лише тихий шепіт вітру залітав у нору, нагадуючи про світ, повний руху та життя, до якого Енжел поки що не могла долучитися. Навіть чорна вовчиця, яка їй дала прихисток, не знайшла на неї час, що навіювало на омегу…
We use cookies to enhance your browsing experience, serve personalized content, and analyze our traffic. Some features are not available without, but you can limit the site to strictly necessary cookies only. See Privacy Policy.
Login
Log in with a social media account to set up a profile. You can change your nickname later.