by Nesheretny Andrey —Не встигло сонце ще піднятися на небосхил, а Енжел вже перебувала, сонна, на своїх білих лапах за межами лігва разом із Чорною вовчицею, яка поспіхом надягала невеликий згорток, схожий на мішечок, щільно наповнений лікувальними травами, на шию щеняті, попередньо перев’язавши…
by Nesheretny Andrey —Залишивши нору, де ще мить тому вона була в компанії й святкувала день народження, вовчиця опинилася надворі в глибоку місячну ніч. Повітря було прохолодним, і кожен її крок лунав на ледь вологій землі тихим майже не чутним шарудінням. Вона зітхнула, вдихнувши запах мокрої,…
by Nesheretny Andrey —Давним-давно, ще задовго до народження Енджел, коли Гірська зграя була невеликою — ледве налічувала два десятки вовків, знайома нам чорна вовчиця була ще зовсім молодою, але вже зарекомендувала себе мудрою та розсудливою. Саме це й дозволило Нічній Тіні здобути довіру як…
by Nesheretny Andrey —За кілька днів звістка про те, що юна вовчиця на ім’я Ріола залишилася сиротою, стрімко розлетілася зграєю. Багато родин у гірській зграї виявили бажання взяти вовченя, що залишилося без батьків, до себе в сім’ю. Бажаючих було більш ніж достатньо, тож Ріола могла сама обрати…
by Nesheretny Andrey —Усю ніч у горах лютував сильний буревій. А над самою зграєю безупинно спалахували блискавки. Неймовірно сильний вітер бушував, зносячи невеликі дерева й загалом усе, що погано лежало. Негода в горах — звичне явище, але цього разу, ймовірно, це була найпотужніша буря за останні…
by Nesheretny Andrey —Минуло два дні, але до пораненого цуценя так ніхто й не навідався. Лише тихий шепіт вітру залітав у нору, нагадуючи про світ, повний руху та життя, до якого Енжел поки що не могла долучитися. Навіть чорна вовчиця, яка їй дала прихисток, не знайшла на неї час, що навіювало на омегу…
by Nesheretny Andrey —Цієї ночі для Енжел спати було неможливо. Рани після тренування болісно нили, нагадуючи про себе . Змучене вовченя чекало глибокої ночі, щоб втекти з цього, сказала б вона без перебільшення, Пекла! Дочекавшись слушного моменту, Омега без зайвого шуму залишила, обережно, вовче…
by Nesheretny Andrey —Цей ранок не можна було назвати сонячним. Небо огортали сірі хмари, які вдалині ще й супроводжувалися громом та яскравими спалахами блискавок, що було більш ніж частим явищем для гір і чудовим часом, щоб продовжити додивлятися сни, але не для нашої білої вовчиці, Енжел. Їй час…
by Nesheretny Andrey —Зранку Енжел прокинулась і одразу помітила, що вона зовсім сама в вовчому лігві, але це тривало не довго. Через деякий не тривалий проміжок часу до свого дому повернулася господиня. У своїй пащі вона принесла шматок м'яса. Не те щоб той був великий, але свіжий, можливо навіть…
by Nesheretny Andrey —Енжел бігла крізь густий туман. Вона не хотіла повертатися назад і вже й не думала зупинятися. Бігла туди, куди вели очі, не помічаючи, як опинилася в горах — там, де ще вчора Єва застерігала про небезпеку. Але розчарування та образа змішалися у її голові, і раціональність…
We use cookies to enhance your browsing experience, serve personalized content, and analyze our traffic. Some features are not available without, but you can limit the site to strictly necessary cookies only. See Privacy Policy.
Login
Log in with a social media account to set up a profile. You can change your nickname later.