Розділи
-
Містечко пахло рибою і вугіллям. Вузькі вулиці були вкриті сіллю, яку вітер з моря заносив аж у двори. Я йшов із невеликою торбою за плечима, в якій лежали кухонний ніж, кілька спецій у полотняних мішечках і старий кухарський фартух. Усе моє життя вміщалося у цю…-
10,9 K • Ongoing
-
-
Я досі пам’ятаю свій останній день на березі так само чітко, як ніби це сталось учора. Того ранку я встав удосвіта, ще до того, як сонце піднялося над дахами верфі. У кишені я стискав зім’ятий папір - контракт на рейс до південних портів. Дев’ятнадцять років… Мати плакала, але я…
-
10,9 K • Ongoing
-
-
Море завжди було моїм домом. Я народився в маленькій хатині біля самої води, і ще змалку міг відрізнити шум припливу від шуму відливу. У десять років я вже вмів ставити вітрило на рибальському човні, у п’ятнадцять - лагодити тріснуту щоглу під час шторму. Тому, коли у таверні…
-
10,9 K • Ongoing
-
-
Можна подумати, що це історія про море, корабель, голод і тишу, що приходить у штилі. Але насправді море тут лише дзеркало. Дзеркало, у яке кожен мусить зазирнути хоча б раз у житті. Бо штиль - це не лише відсутність вітру. Це відсутність руху в нас самих. Це стан, коли вже немає шуму…
-
10,9 K • Ongoing
-
-
Ви дочитали цю історію. Можливо, у вас залишилося більше запитань, ніж відповідей. І це правильно - бо море ніколи не говорить прямо. Воно лише віддзеркалює: показує не те, що є, а те, що у тобі. Море не судить, не виправдовує, не пояснює. Воно просто дає тобі час - щоб почути самого…
-
10,9 K • Ongoing
-
-
Я лежала в повній темряві, не знаючи, де я була, яка зараз година та скільки я була непритомна. Голову наче залили свинцем, сильний біль розтікався та віддавав пульсацією у мої очні яблука. Я почала повільно відкривати очі. Як тільки мені це вдалося, я не побачила нічого, крім…-
7,0 K • Ongoing
-
-
Цей чоловік тягнув мене за волосся по підлозі. Я кричала та звивалася. Нехай я навіть залишуся без жодної волосини на голові, але не помру тут. Я почула як він відкрив двері. Чоловік кинув мене на підлогу нової кімнати. Я різко підвелася на ноги, в пошуках виходу. Я була готова хоч у…
-
7,0 K • Ongoing
-
-
Не знаю, скільки пройшло часу. По моїм підрахунками 2 тижні. Практично кожен день Діо жорстко тягав мене за волосся по цьому клятому місці. Я кричала, погрожувала, але він не ставився до мене серйозно. Я сподівалася, що мене будуть шукати. Все таки там, на волі, у мене було життя. Мої…
-
7,0 K • Ongoing
-
-
Після того, що сталося між нами, дещо змінилося. Я більше не відчувала його тиск. Навпаки він став іншим. Таке враження, що він був впевнений, що я нікуди не втечу. Я зовсім не розумію Діо. Що спонукає його так поводитися? А ще його слова про те, що я опинилася тут не просто так. Невже…
-
7,0 K • Ongoing
-
-
Сьогодні мені далі одяг. Якийсь чоловік подав мені його. Це виявилася шовкова нічна сорочка червоного кольору. Я не стала зволікати та натягнула її. Шовк ніжно огортав шкіру, що було дуже приємно. Я вже давно не відчувала одягу на своїй шкірі. Навіть не зважаючи на те, що сорочка…
-
7,0 K • Ongoing
-
- Previous 1 … 1 343 1 344 1 345 … 1 349 Next
