Розділи
-
Я лежала та не рухалась. Тупий біль внизу живота нагадував мені про те, що щойно сталося. Діо лежав поруч, бавлячись з пасмом мого світлого волосся. Я чула його спокійне рівне дихання. — Подивися на мене. – сказав він та взяв мене за підборіддя, піднімаючи мою голову. Наші…-
7,0 K • Ongoing
-
-
Я була практично повністю вільна в своїх діях. Єдине, я не знала де тут вихід та як я зможу вибратися. Часто, я ходила по вежі та оглядала її. Холодні пусті коридори, які тільки інколи наповнювалися людьми. На мене мало хто звертав увагу, але якщо то мимоволі ставалося, вони дивитися…
-
7,0 K • Ongoing
-
-
Після того, що я побачила в тому підвалі, я була сама не своя ще декілька днів. Мені хотілося оплакувати людей, але страх, що там могла бути я, переважав. Апетит пропав, я більше не могла дивитися на мʼясо. Нудота відразу підкатувала до горла. Я лежала в ліжку Діо, поглядаючи на…
-
7,0 K • Ongoing
-
-
Оля проводить рукою по старій гітарі, що припала пилом, наче її всі забули і покинули. Наче у кімнаті люди були відсутні кілька місяців, не менше, а не три дні. Зачепивши пальцями струни, незадоволена дівчина чує хриплий стогін у відповідь — гітара невдоволена, що її, таку не…-
0 • Completed
-
-
Першого вересня сонце завжди світить так, наче хоче вибачитися за наступні дев’ять місяців депресивного шкільного сірого неба. Воно нахабно пробивалося крізь шпарини між шторами, витанцьовуючи на стінах кімнати дрібними пилинками, але Олі було не до естетики. Для неї цей ранок…
-
0 • Completed
-
-
Світ, який уже помер Небо над Нью-Йорком давно перестало бути тим небом, яким його пам'ятала більшість. Уже довго воно було важкою червоно-сірою пеленою, пронизаною чорними смугами диму. Сонця давно не було видно. Воно існувало десь там, за хмарами попелу, але його світло не…-
5,2 K • Ongoing
-
-
Шейн Волш прокинувся о п’ятій дванадцять. Френк Касл — на кілька секунд раніше. Його очі розплющилися ще до того, як свідомість устигла визначити кімнату, стелю над головою і тихе гудіння вентилятора. Права рука ковзнула під подушку й зімкнулася на руків’ї…
-
5,2 K • Ongoing
-
-
— Ельза… Ельза… Ні… Цього не може бути… ЕЛЬЗА-А-А-А! Сайго прокинувся у крижаному поті. — Ельза… Моя улюблена і прекрасна Ельза… — прошепотів він, тихо уткнувшись обличчям у подушку. Сльози повільно стікали по його щоках, вбираючись у тканину наволочки. — Ельза… Моє…
-
100 • Ongoing
-
-
— Сайго! Сайго, ти де? — кричав Дас, безпорадно вдивляючись у густі клуби пилюки, підняті вибухом. Він майже нічого не бачив. — Дас, я тут! Валимо! Сайго виринув із димової завіси, схопив приятеля за плече і потяг до виходу. - Не так швидко! Позаду пролунав холодний голос Похоті. В…
-
100 • Ongoing
-
-
Сніг пішов ще до сутінків — перший справжній сніг тієї осені, лапатий і мовчазний, і Берон Боул подумав, що це добре. Сніг означав, що вовки триматимуться глибокого лісу, де ще ходив олень. Сніг означав, що купецька барка з Білої Гавані вже не прийде по смолу до весни, а отже, і по…
-
38,3 K • Canceled
-
- Previous 1 … 1 344 1 345 1 346 … 1 349 Next
