465 Results with the "Реалізм" genre
- Story
Жорстоко підставлена
Після загадкового вбивства, що дивним чином перегукується з її минулим, полковниця Ольга Косач опиняється в центрі небезпечної гри. Що глибше вона занурюється в розслідування, то сильніше стирається межа між професійним і особистим. Звичайне на перший погляд вбивство швидко виявляється тонко спланованою пасткою. Що робити, коли усвідомлюєш: тебе не просто підставили – тебе методично знищують? І поки система відвертається, лише кілька людей залишаються поруч. Та…- 4,3 K • Сер 7, '25
- 6,0 K • Сер 18, '25
- 2,4 K • Сер 24, '25
-
-
Chapter
Зупини мої думки
Крик. Я переодягалась в роздягальні, як дівчата почали верещати. – Чому ти репетуєш, монстра побачила, це так бісить, – я обернулася і там стояв чоловік який теж не розумів що відбуваються. Я вирішила підійти до нього і натякнути що він не туди зайшов, але та істеричка ні як…-
61,1 K • Completed
-
- Story
The Man Made of Misery
Я звик до темряви у своєму житті. Вона завжди то відступала, то підбиралася ближче. Іноді стояла в стороні й спостерігала, вишукуючи слабину, а іноді торкалася льодяними пальцями. Та зараз підійшла майже впритул, і я сам винен у цьому. Я сам впустив її, коли виголосив те бажання.- 3,3 K • Гру 19, '24
- 5,2 K • Гру 19, '24
- 4,7 K • Гру 19, '24
-
-
Chapter
***
Ніколас м’явся під дверима, заламуючи собі пальці, прислухаючись до хрусту кожного суглоба. Він ніколи не вмів чекати, особливо, коли нервував. Відчуття завжди були схожими на очікування своєї черги перед тим, як витягнути випадковий білет на екзамені. Очікування не було…-
3.4 K • Completed
-
- Story
Силуети
Осінь. Така прекрасна пора. Опадає листя і немов ковдра зіткана з золота вкриває землю. Подмухав легкий вітерець який обвівав моє обличчя. На вулиці стояв саме вересень, перехідна пора між літом і осінню. Холодно ще не було але й спека вже ділась. Було тепло і затишно адже це останні деньки коли ще літо не повністю покинуло нас в цьому році. Люди як ті мурахи,… -
Hidden Result
- Story
У нього на поличці
Розенферд, певно, ніколи не славився чимось особливим: життя тут текло тихо й розмірено, без жодного натяку на жахіття, яке, зрештою, застало нас у травні. Раптові вбивства молодих дівчат шокували всіх мешканців, які до кінця так і не усвідомили, що саме відбувається. Я усвідомила теж не одразу — намагалася забутись, повірити, що все якнайшвидше закінчиться, та одного дня ситуація загострилася до межі, мимоволі познайомивши мене… - Story
friend, please
Борися, якщо ти в думках поганець, Змагайся, ти єдиний маєш силу. Можливо, ти для себе самозванець, Та не давай летіти в очі пилу. Можливо, було краще не чіпати, Цю впевненість у тобі напівзгнилу. Живи, достатньо просто потерпати, – Я не дозволю вирити могилу.- 2,0 K • Вер 29, '25
-
-
- Previous 1 … 3 4 5 … 8 Next