492 Results with the "Реалізм" genre
-
Chapter
Назва не потрібна
Десять років тому. День третій. Лора — Лора, ти мене чуєш? Таке враження, що ні... — тільки я хотіла припинити його сумніви, як він продовжив: — Я тобі давав сценарій не для того, щоб ти просто роздала його акторам. Ти розумієш, що вони повинні його знати? Він і далі щось теревенив,…-
9,0 K • Ongoing
-
- Story
ніяких прив’язаностей.
П’єтро Максимофф не знав, що таке кохання. Все, що йому було потрібно — секс і спільний ранок після, коли він міг знову скористатися твоїм тілом. Він ніколи не згадував про твоє існування доти, доки не будеш потрібна. А ти… а ти була останньою дурепою, бо закохалася в того, хто насильно прив’язав тебе до себе.- 1,6 K • Жов 23, '25
-
-
Chapter
ІІ
Джефф розплющив очі. Кліпнув декілька разів. У приміщенні було темно. В голові паморочилося. Задуха липким потом осідала на шкірі. Він спробував поворушитися й одразу відчув різкий біль у зап’ястках. Його руки були туго зв’язані та закинуті за голову. Джефф зашипів, намагаючись…-
17,5 K • Ongoing
-
- Story
Жорстоко підставлена
Після загадкового вбивства, що дивним чином перегукується з її минулим, полковниця Ольга Косач опиняється в центрі небезпечної гри. Що глибше вона занурюється в розслідування, то сильніше стирається межа між професійним і особистим. Звичайне на перший погляд вбивство швидко виявляється тонко спланованою пасткою. Що робити, коли усвідомлюєш: тебе не просто підставили – тебе методично знищують? І поки система відвертається, лише кілька людей залишаються поруч. Та…- 4,3 K • Сер 7, '25
- 6,0 K • Сер 18, '25
- 2,4 K • Сер 24, '25
-
-
Chapter
Зупини мої думки
Крик. Я переодягалась в роздягальні, як дівчата почали верещати. – Чому ти репетуєш, монстра побачила, це так бісить, – я обернулася і там стояв чоловік який теж не розумів що відбуваються. Я вирішила підійти до нього і натякнути що він не туди зайшов, але та істеричка ні як…-
61,1 K • Completed
-
-
Всередині все заворушилося, варто було йому побачити цей напис трохи нерівним почерком. Не зумівши побороти власну цікавість, Сонхва розгорнув не заклеєний конверт і витягнув звідти складений кілька разів аркуш паперу. Розгорнувши його, він побачив довгий лист, написаний…-
4,2 K • Ongoing
-
-
Chapter
Річниця в тиші
13 грудня 2016 рік Аліна вже декілька годин розбирала довідки студентів Кіотського університету. Спина боліла від тривалого сидіння на одному місці, тому дівчина вирішила піти пообідати. Вона встає зі свого місця, потягується, скидає халат і одягає тепле пальто. Відчиняє двері і…-
71 • Ongoing
-
- Story
Ланцюги Золотої Тіні
Рюджин: "О, подивіться, хто тут, — Хьон-у крокнув уперед, вириваючи рюкзак із рук Соджуна одним рухом. — Олімпіадник знову вирішив, що він один із нас?" Мін-дже: "Досить, — його голос пролунав тихо, але твердо, як метал. — Відійдіть від нього." Рюджин (з’являючись): "Залиште його, — новий голос розтяв повітря, холодний і різкий, як лезо. — Новий охоронець? Ласкаво просимо до Еденвелю. Сподіваюся, ти не боїшся тіней." Мін-дже (не відповідає, але тримає погляд). Рюджин (усміхаючись): "Побачимось." - Story
Силуети
Осінь. Така прекрасна пора. Опадає листя і немов ковдра зіткана з золота вкриває землю. Подмухав легкий вітерець який обвівав моє обличчя. На вулиці стояв саме вересень, перехідна пора між літом і осінню. Холодно ще не було але й спека вже ділась. Було тепло і затишно адже це останні деньки коли ще літо не повністю покинуло нас в цьому році. Люди як ті мурахи,… -
Chapter
III
В пітьмі був хтось. Він спостерігав. Як звір у темному лісі, що вже знайшов свою жертву і тепер просто вичікував слушної миті. Джефф завмер. Він чув своє хрипке дихання. Розумів, що варто бути спокійнішим. Адже за власним шаленим серцебиттям нічого не можливо розібрати. «Не…-
17,5 K • Ongoing
-
- Previous 1 … 3 4 5 … 9 Next
