465 Results with the "Реалізм" genre
-
-
Chapter
Назва не потрібна
Хтось скаже, що це вигадка. Що фігня собача. Але це — моє життя. Те, що я бачила, чула, відчувала. Те, що прожили мої люди — друзі, названі брати. Це було справжнє. Але, на жаль… На жаль, розповідь піде не з початку. Бо я сама себе…-
3,7 K • Ongoing
-
- Story
Чорна троянда
Її змусили сказати “так”. Але мовчати вона не збирається. У Кіри було просте бажання — жити своїм життям. Медична кар’єра, самостійність, місто, де її ніхто не контролює. Але один день — одна угода — перекреслюють усе.Тепер вона наречена чоловіка, якого майже не знає. Її думку ніхто не запитує, її роль уже визначена.У чужому домі, серед людей, які говорять півправдами і ніколи не дивляться в… - Story
Достогоголі
Драббл по Достогоголям Шкільне ау Вжодному разі не пропогандує нічого, ми против кацапів (русні) і хай вони всі здохнуть- 566 • Сер 10, '25
-
-
Всередині все заворушилося, варто було йому побачити цей напис трохи нерівним почерком. Не зумівши побороти власну цікавість, Сонхва розгорнув не заклеєний конверт і витягнув звідти складений кілька разів аркуш паперу. Розгорнувши його, він побачив довгий лист, написаний…-
4.2 K • Ongoing
-
-
Літак повільно виринув із щільних хмар, і Сонхва побачив Париж що розстилався вдалині, немов акварель, в якій змішалися дим, ранкове світло і час. В ілюмінаторі відбивалося обличчя – трохи втомлене після нічного перельоту, з легкою тінню недосипання, але з тим особливим виразом,…-
4.2 K • Ongoing
-
- Story
Листи з набережної Сени
Коли Сонхва, південнокорейський літературознавець, вперше ступає на землю Парижа, він і уявити не може, що ця подорож переверне його життя. У місті, де вулиці зберігають відлуння чиїхось зізнань, а в тінистих алеях ховаються листи з минулого, він зустрічає Лілі — парижанку, яка теж має свої незагоєні спогади. Разом вони розплутують історію Корінн і Адріана — таємного, ніжного кохання, загубленого між часом і сторінками щоденників.…- 2,0 K • Лип 25, '25
- 2,0 K • Лип 30, '25
-
- Він тримався, коли продзвенів дзвіночок, пускаючи останнього на сьогодні відвідувача. Тримався, коли той, посміхаючись, озвучував замовлення. Тримався, вишиковуючи шеренгу зі стаканчиків. А потім цей відвідувач простягнув йому цукерки і посміхнувся так тепло… І це стало тріщиною, що стрімко ширилась стіною самоконтролю Ібо. Він вперто тримався весь день, та від цієї співчутливої посмішки практично незнайомої людини раптово розлетівся уламками, розуміючи, що більше не витримає. Ідея народжена під час поїздки з переходу між піснями Ван Ібо 我(I'm not here)在 і Сяо Чжаня 还原.
- Previous 1 2 3
