3215 Results in the "Оригінал" category
-
Мене жбурнули, мов собаку, на холодну бетонну підлогу. Очі вони зав'язали ще дорогою сюди. Загалом це було не обов'язково. З тисяч підвалів у цьому бісовому місті я з точністю впізнаю лише один — Тюрму. Колись я боявся цього місця. Я ходив вічно в каптурі, застібаючи плащ повністю,…-
17,8 K • Ongoing
-
-
Chapter
Не грай з відьмою в карти
Я забіг в бабусин дім і зачинив двері. Яви поряд уже не було. Не встиг я віддихатись як раптом з’явилась бабуся вся в крові. Вона хутко забігла у ванну. Через незачинені двері я бачив, як вона відмиває скривавлені руки. Як вона зі злістю та ненавистю намагається їх відмити але…-
28,5 K • Ongoing
-
-
Chapter
Мої руки зігріті твоїми
Хмари заховали місяць, зануривши все у пітьму. Не було чутно жодного живого створіння. Важка тиша розсіювала останні крихти здорового глузду, благаючого тримати себе в руках. До важкого емоційного стану Си Шуя добавилась невідома перепона, через яку він спотикнувся і влетів в… -
Chapter
Червона хустка
Христина ненавиділа вокзали. Купа людей, усі кудись спішать, чогось – або когось - чекають, як манни небесної. Христина не хотіла зізнаватись, що вокзали не любила, бо в ньому її ніхто не чекав після змагань у школі та університеті. Добиратись самій, розбиратись з усім – це…-
1,3 K • Ongoing
-
-
Chapter
Вона
Вона була такою милою, сидячи за партою в своєму великому мішкуватому світшоті, та час від часу поправляючи пасма свого темного волося за вухо. Якби ж вона могла глянути на себе моїми очима…цікаво , вона б усвідомила всю свою безмірну красу? Вона б бачила свою безмежну…-
354 • Ongoing
-
-
Chapter
Таємничий прийом
Сонячні промені яскраво світили вулицями міста, але не було гаряче через прохолодний, ранковий вітерець. Саме в цей час по пильній доріжці цокали новесенькі кожані черевички. Молода панночка, тількі нещодавно закінчивши школу, збиралася на свою першу роботу. Хоча декілька днів…-
13,8 K • Ongoing
-
-
Chapter
Глава 2. Неймовірне місце.
Темрява, що поглинула хлопця, змушувала зливатися з її простіром або, ще гірше стати нею. Тиша в свою чергу тиснула, а порожнеча в його грудях ставала все більше і більше. Це все було нестерпно. Хто-небудь чує? Раптом яскраве світло стало пробиватися крізь його прикриті повіки.…-
4,0 K • Ongoing
-
-
Chapter
Історія 5. Лист з минулого
— Пані Відьмо, Вам листа! — крикнув листоноша, і постукав у двері. — Одну хвилину, будь ласка, вже йду, — я швидко поправила волосся і відкрила, забравши конверт. — Вибачте, від кого це? — Не знаю, мем, він без зворотної адреси. — Хм, зрозуміло, — тихо відповіла я. —Дякую,—…-
17,8 K • Ongoing
-
- Previous 1 … 225 226 227 … 322 Next
