Розділ 14. Риба хоче помститися світу

У Лі Юя з’явився новий дім. Новий акваріум був у кілька разів більшим за попередній, зроблений з цільного шматка майже повністю прозорого кришталю. У давнину такий величезний шматок кришталю був рідкістю, доступною лише членам імператорської родини. Однак Лі Юй, який прибув із сучасності, де прозорі акваріуми були звичною річчю, навіть не підозрював про цінність свого нового житла, а рибі про це ніхто й не подумав сказати.

Маленький короп знав лише те, що Принц переніс його улюблене ліжко з білої гальки в новий акваріум, значно розширивши його, і пересадив водорості, не загубивши жодного листочка.

Крім того, Принц встановив для нього штучну гірку для ігор. Один із каменів нагадував шезлонг, і Лі Юй міг лежати на ньому й гойдатися, що приносило йому неймовірну радість. Нічну перлину Шляхетної дружини поклали в кутку. Мабуть, Принц побоювався, що Лі Юю набридне гратися однією перлиною, тому додав багато інших намистин — різнокольорових і різного розміру.

Лі Юй не розумів цінності кришталю, тому й не здогадувався, що ці “намистини” насправді були коштовним камінням. У давнину дорогоцінне каміння рідко огранювали, переважно полірували для інкрустації, тому його блиск не був таким очевидним. Для Лі Юя, який звик, що коштовності мають виблискувати, ці відшліфовані камінці здавалися просто кольоровою галькою.

Ван Сі, який часто приходив доглядати за рибою, бачив, як маленький короп збирав розкидані самоцвіти в купу, а потім вибирав один — криваво-червоний рубін (“голубина кров”). Короп відпливав трохи далі, гордо змахував хвостом і — бах! — влучав рубіном у купу каміння, розбиваючи її, мов у боулінгу.

Спостерігаючи за цим, у Ван Сі сіпалося око. Це ж була скринька з добірним дорогоцінним камінням, яку колись подарував Імператор! Принц вирішив, що “малеча” любить кульки, і наказав відполірувати ці камені до форми кульок. Схоже, рибці справді сподобалося, і вона навіть мала совість: отримавши від Принца нові іграшки, майже перестала гратися перлиною Шляхетної дружини.

Лі Юй довго звикав до нового акваріума. Коли він нарешті отямився, то зрозумів, що на виконання завдання “Спільне проведення часу” залишилося менше ніж пів дня.

Ой, лишенько! Він загрався!

Лі Юй покинув свої “кульки” і почав гарячково шукати поглядом Принца.

Кришталевий акваріум був настільки прозорим, що йому навіть не довелося вистрибувати з води, щоб побачити його. Вродливий юнак сидів за столом і читав книгу. Сонячні промені, проникаючи крізь віконну решітку, огортали його фігуру м’яким золотим сяйвом.

Лі Юй завмер. Раніше він бачив Принца лише знизу вгору — з порцелянового чана або з чашки. Він звик до його холодного виразу обличчя і не знав, що воно може бути таким ніжним.

Він дивився на нього, і в серці защеміло.

Вони провели разом чимало щасливих моментів. У цьому світі він найбільше спілкувався саме з Принцом.

Через годину-дві його життя риби закінчиться, і Принц так і не дізнається, що його улюблена рибка насправді була людиною з іншого світу.

На мить Лі Юя охопила шалена ідея: використати зілля трансформації, незважаючи на наслідки. Хай це викличе переполох, але ж він — людина! Бути рибою так принизливо… Хіба він не має права попрощатися зі світом у людській подобі?

Тільки-но він зібрався увійти в систему, щоб втілити свій план “помсти світові”, Принц відклав книгу і підійшов. Мабуть, він відчув погляд маленького коропа, який занадто довго дивився на нього крізь стінку акваріума.

Лі Юй сумно махнув хвостом на прощання.

Принц же подумав, що рибка хоче погратися. Кришталевий акваріум дозволяв добре бачити рибу, але був занадто високим, щоб зручно було пхати туди руки.

Принц, трохи шкодуючи, що не може торкнутися рибки, приклав долоню до скла.

Лі Юй завмер, а потім повільно підплив. Тепер він був “небезпечною” рибою, яку не так просто задобрити.

За риб’ячою звичкою, він випустив бульбашку в бік пальця Принца.

Принц Цзін: “…”

Він мимоволі усміхнувся і пересунув руку. Маленький короп негайно поплив слідом.

Лі Юй так захопився грою з Принцом, що зовсім забув про свої плани “помсти”.

Лі Юй: “!!! А-а-а, часу зовсім мало!”

Гаразд, зважаючи на те, що Принц непогано ставився до риби, краще… не створювати йому проблем.

Маленький короп притиснувся до скла, з любов’ю торкаючись пальця Принца, і так провів із ним останню годину.

— …Господарю, час вийшов, — перервала його система.

Лі Юй здригнувся і виявив, що опинився всередині системи. Він не пам’ятав, як це сталося. Невже він просто перетворився на кістки та попіл на очах у Принца?

— Господарю, не хвилюйтеся, ви живі, — заспокоїла його система.

…Живий? Це добре.

Але тут Лі Юй запідозрив недобре: “Хіба перевищення ліміту часу не означає провал?”

Система пояснила: “У цьому завданні ліміт часу означав, що ви повинні провести разом визначений час повністю”.

Лі Юй: “…Чому ти раніше не сказала?! Знову підставила!!”

Система: “Я попереджала господаря про терпіння. Цей крок вимагав провести встановлений час, після чого система оцінює успішність виконання”.

Лі Юй згадав: дійсно, система щось бурмотіла про терпіння, але хто ж зрозуміє такі туманні натяки?!

Подумки вилаявши систему, Лі Юй запитав: “Ну, і як? Я впорався?”

Система: “Будь ласка, перевірте основне завдання”.

Лі Юй відкрив вкладку “Рибка на мільйон”. Таймер у пункті “Спільне проведення часу” зник, а замість нього з’явився маленький квадратик, що блимав різними кольорами.

Система: “Успіх залежить від рівня задоволення тирана за ці дні. Зелений колір означає успіх, червоний — провал”.

Лі Юй: “…Кажи прямо, не тягни! Який у мене результат?”

У цей момент квадратик перестав блимати й застиг на одному кольорі.

Вирішальна мить: або успіх, або кістки та попіл!

Лі Юй набрався сміливості й подивився. Взагалі-то він був упевнений у собі. Хоч він і накоїв лиха, і навіть “вкусив” тирана, Принц все одно його балував. Навряд чи буде червоний.

Лі Юй мигцем глянув на результат. Квадратик був… різнокольоровим.

У Лі Юя затремтіло серце: “Що означає різнокольоровий?”

Система: “Вітаємо господаря з блискучим виконанням етапу «Спільне проведення часу»! Нагорода — посилена регенерація”.

Лі Юю було байдуже до нагороди. У голові крутилася одна думка: різнокольоровий означає “блискуче”?

Система: “Це означає «особливо задоволений»”.

Лі Юй: “…”

Його рот розтягнувся в широкій усмішці (хоч у риб це й не дуже помітно). Виходить, Принц ним особливо задоволений? Ха-ха-ха! Слава небесам і спасибі Принцу!

Маленький короп струснувся, з полегшенням видихнув і радісно підстрибнув.

Вийшовши з системи, Лі Юй виявив, що лежить на долоні Принца. Виявляється, коли його затягнуло в систему, він саме грався з Принцом. Бездушний механізм ніяк не пояснив його раптове зникнення, тому він просто каменем пішов на дно прямо на очах у господаря.

Це виглядало настільки шокуюче, що Принц подумав, ніби риба знову захворіла.

Слуги, які чекали за дверима, вже мали досвід подібних ситуацій. Минулого разу риба теж заклякла, але виявилася здоровою. Тому вони невпевнено припустили, що вона знову заснула.

Принц із похмурим обличчям особисто чекав, поки риба прокинеться.

Побачивши Принца, Лі Юй розчулився. Принц не знав, що тримає в руках людину, і не знав, що ця людина щойно уникла смерті. Саме любов Принца врятувала його.

Маленький короп дивився на вродливе обличчя Принца, і його серце переповнювали емоції.

Риби не можуть плакати або говорити. Їхній максимум — махати хвостом і пускати бульбашки. Але Лі Юй був незвичайною рибою. У пориві вдячності він відчув, що мусить щось зробити.

Згадавши, як коти й собаки виражають любов, Лі Юй вирішив, що потертися мордочкою об щоку Принца буде доречно.

Він був просто в руці Принца — ідеальний момент!

Лі Юй спробував піднятися “на диби”. Але риби відрізняються від котів і собак: у них закороткі “лапки”, щоб покласти їх на плечі господаря. Він кілька разів спробував, але щоразу падав назад у долоню.

Але він не здався. У нього ж є потужний хвіст! Якщо добре прицілитися, можна стрибнути й потертися об щоку.

Головне — не перестаратися. Він хоче потертися, а не дати ляпаса.

Цього разу він розрахував силу правильно, але трохи схибив із напрямком. Стрибок пішов не туди.

Маленький короп не помітив помилки. Стрибнувши, він побачив, як обличчя Принца наближається, і з радістю почав тертися об те, що трапилося на шляху.

Його гостра мордочка торкнулася чогось дуже м’якого.

“Яке приємне обличчя у Принца, — подумав Лі Юй. — Але стривайте, хіба щоки не мають бути пласкими? Чому ця частина якась випукла і гаряча?”

Лі Юй: “…”

Та ну?! Що це він тре?!

Лі Юй з жахом витріщив очі й побачив, що його риб’ячий рот притиснутий прямо до губ Принца, а темні очі господаря дивляться на нього впритул, не кліпаючи.

Знову помилка!

Маленький короп зіщулився і зісковзнув з губ Принца, бажаючи провалитися крізь землю.

Принц упіймав рибу і витер губи, які заболіли від удару. Ця рибка… знову за своє?

Він уже передчував, що риба знову впаде в депресію на кілька днів.

Поки Лі Юй, який щойно виконав малесенький крок основного завдання, займався ще глибшим самобичуванням, ніж минулого разу, і готував “вибачальний корм”, шкідлива система скинула на нього нову бомбу.

— Вітаємо, господарю! Четвертий крок основного завдання «Рибка на мільйон для тирана» — «Спати в одному ліжку з тираном» — відкрито. Будь ласка, виконуйте обережно.

Лі Юй: “…”

Ця система знущається? Їй мало того, що він уже накоїв? Тепер вона хоче, щоб він спав в одному ліжку з тираном? І як, скажіть на милість, риба, яка не може жити без води, має спати в ліжку з людиною?!

Але систему, як завжди, не хвилювали його проблеми. Інакше вона не була б такою шкідливою.