Фанфіки
Додати фанфік | Додати розділ | Додати Оріджинал | Додати розділ до Оріджинала |
Фанфіки
6,905
Слова
23.7 M
Коментарі
9,322
Читання
82 d, 4 h
- Компанія студентів вирушила в село Бусовисько взяти участь у традиційному святкуванні Івана Купала. Костя — нероздільно закоханий у свого одногрупника Валіка. Проте вночі їм обом на власному досвіді доведеться перевірити, чи не обернуться місцеві байки про пошук цвіту папороті справжнім кошмаром. Фанфік написаний у співавторстві з morphiolune.
- 6.1 K • Jul 28, '25
-
- — Якщо підсумувати: ти ельфійка-чародійка з діркою в черепі і проблемами з вартою. Ти нічого не пам'ятаєш, навіть як використовувати ту саму магію, і плануєш шукати в Новіграді інших чародіїв, при цьому маскуючись під людину? — Ага. А ще мені сниться дивний ельф, і все що відомо про моє минуле — так це те що я носила обладунок у вигляді скелета.
- 2.9 K • Jul 27, '25
- 3.1 K • Jul 29, '25
- 3.2 K • Jul 29, '25
-
- Про безсердечного іжачка Артура Манчіні від його офіри Раяна Бланше. Мої поцілунки, мов сонця проміння, Що ніжно плекають тонку, бліду шкіру, З сухого нутра знову скинуть каміння, В покалічене серце вільють довіру. Ти – сам, Ти – пан, допомоги не треба Колючому звіру, що так хоче стіни. Турботу зневажиш, сягаючу неба, Скажеш “все добре” й попросиш піти. Розставиш по папкам усі…
- Про темні, молоді роки біло-рожевої Елли Міррел. Завжди щось хочуть й вимагають, А ти покажеш лише страх. Поваги чи міри не знають, Цінують менше, ніж комах. Тебе – тиху, сіру й ламку, Беззахисну, зручну натуру. Програєш знов цю боротьбу, Й почнеш криваву процедуру. Ні слова друзям і батькам – Малу, дурненьку й не почують. Ти ж – лише хочеш свіжих ран,…
- Коли Сонхва, південнокорейський літературознавець, вперше ступає на землю Парижа, він і уявити не може, що ця подорож переверне його життя. У місті, де вулиці зберігають відлуння чиїхось зізнань, а в тінистих алеях ховаються листи з минулого, він зустрічає Лілі — парижанку, яка теж має свої незагоєні спогади. Разом вони розплутують історію Корінн і Адріана — таємного, ніжного кохання, загубленого між часом і сторінками щоденників.…
- 2.0 K • Jul 25, '25
- 2.0 K • Jul 30, '25
-
- Девід сидів за столом та щось писав в документах, як тут до нього прийшла його подруга Оля. – Хелоу, зараз до тебе приведуть тяжко хворого – Хулі знову до мене?! – Ну в тебе є талант – Дуже смішно… Як звати пацієнта? – Джордж Дуглас Гамільтон, років 28 – Аж на цілий рік старший, окей – Тримайся там – Постараюсь Оля пішла по темними…
-
- Попередній 1 … 4 5 6 … 8 Далі