Фанфіки
Додати фанфік | Додати розділ | Додати Оріджинал | Додати розділ до Оріджинала |
Фанфіки
6,905
Слова
23.7 M
Коментарі
9,322
Читання
82 d, 4 h
- Про безсердечного іжачка Артура Манчіні від його офіри Раяна Бланше. Мої поцілунки, мов сонця проміння, Що ніжно плекають тонку, бліду шкіру, З сухого нутра знову скинуть каміння, В покалічене серце вільють довіру. Ти – сам, Ти – пан, допомоги не треба Колючому звіру, що так хоче стіни. Турботу зневажиш, сягаючу неба, Скажеш “все добре” й попросиш піти. Розставиш по папкам усі…
- У другому томі продовжується пригоди Артема і його загону. Артем знаходить нових членів загону але дехто з них виглядає занадто підозріло. На додачу новий капітан також щось замислив. У другому томі ви побачите роботу всієї групи і попачите перед історію більшості загону і внутрішню боротьбу кожного. Чи зможе Артем досягти бажаного результату? Чи відкинеться у самому кінці?
- 1.3 K • Sep 5, '25
- 1.4 K • Sep 7, '25
- 1.3 K • Sep 10, '25
-
- Ніколи не знаєш як закінчиться один вечір проведений з людиною а точніше країною, яку знаєш сотню років, проте товаришуєш з нею відсили декілька років. Саме так можна описати відносини двох країн по різні сторони Європи, але які мають більше спільного ніж вони думають. Отже, вечір, кабінет, Україна за своїм робочим столом та її новоприбула компанія на Різдво…
-
- Коричнево-червоний колір з ледь помітним відтінком помаранчевого. Такий фруктовий аромат лоскочив ніс від чого той зіщулився. Все це виглядало так смачно, що на язиці вже з’явився кислий, злегка солонуватий присмак. Все це відбувалось під час того, як Скара проходив крізь столики та тримав піднос із якимось замовленням.Навколо сиділи люди в дорогих одежах, обвішані блискучими прикрасами з ніг до голови та тихо спілкувались про…
- Людина Може Може залізти на гору, Літати, мов птах. Надію свою не втрачати — Кров’ю, та хоч у сльозах. Сильна, відважна, кмітлива. Овва! Попереду дорога. Життя постійно турбує, Але часу нема. Кує на дереві зозуля, Зирк направо! Там берези Веселяться, грають край вод. Бігають два зайці, кохають, А недалеко й вовк, Чатує коло осик. Людина іде… І чути сорочин…
- Після загадкового зникнення брата Казиміра вирушає до невеликого польського містечка, де він жив останнім часом. Брат залишив після себе лише кілька слів – записку, ключ під килимком, корм для кота. Все виглядає так, ніби він просто поїхав на кілька днів. Але щось не складається. Поступово Казиміра занурюється у спогади: про дитинство, про мовчазну обіцянку зберігати його таємницю, про те, як брат завжди був «не…
- Попередній 1 … 4 5 6 … 29 Далі