by Karambolyyy —Єва — І що це у біса було?! Ти повірив випадковому чоловіку, який просто сказав що знає мене?! Йорґен сумирно розставляв книги на своїх полицях, змушуючи мене ледь не гарчати від злості. Хотілось відсмикнути його від роботи, але все-таки я стрималась з поваги до нього. — Якби…
by Дем'ян —— Гора Халласан, також відома як Халла — найвища точка всієї Південної Кореї... Се Бьок сідає серед фіолетових квітів. Назви вона не знає та й не цікавиться. Прекрасна погода: було попередження про нестерпну спеку, через що ледь не довелося скасувати сьогоднішню поїздку,…
by morphiolune —Трава була м’якою. Теплою. Нагріта після довгого сонячного дня, вона лоскотала ступні Кості. Він йшов босоніж, залишаючи після себе легкі вм’ятини на траві. Сонце вже починало сідати і здіймався легенький вітер, що грав з його волоссям, розтріпуючи його в різні…
by morphiolune —— Ти теж це бачиш? — тихо запитує Валік, притримуючи маску на обличчі і вдивляючись у монітор перед собою. Його пальці тремтять, ковзаючи по кнопках. Останні кілька тижнів вони практично без перерв працювали в лабораторії і виснаження дає про себе знати. — Рівень некроніуму……
by morphiolune —Костя дістає з верхньої полички останні запаси яйць, вирощених в лабораторії, і розбиває в тарілку. Економити харчі більше немає сенсу — все одно їхній час чітко вирахуваний. А на 34 людей тут запасів більше ніж вдосталь, перш ніж вони почнуть втрачати розум через дію некроніуму…
by morphiolune —З самого ранку по всіх білбордах, новинах крутиться симуляція вибуху і знищення Землі. Відеоролик справив саме таке враження, як задумувалося. Черги на аналізи та отримання квитків стають просто неймовірними. Валік все таки нікому більше не сказав. Довірив таємницю, яка здатна…
by morphiolune —У Валіка очі сірого кольору, з прожилками зеленого. На роботі втомлені від екрану ноутбука його очі стають більш насиченого кольору, оточені червоними сплетіннями капілярів — Костя постійно нагадує йому користуватися краплями. На обідній перерві в штучно створеному парку ці…
by morphiolune —Дощ невпинно барабанить по склу. Надворі така товща води, що в ній певно можна захлинутись, якщо зараз вийти. Хоча, вихід за межі їхнього блоку означатиме смерть в будь-якому випадку — від некроніуму, не від води. Ніхто з них ніколи не покидав будівлю Скайворду. Костя байдуже…
by Медузка Гудожники — ~~~ В однин з днів, коли сонце висіло високо в небі , Міра сиділа на ганку свого дому дивлячись в далечінь. Повз неї проходили інші члени клану "Багряного сонця" , але вона на них не зважала. До поки на горизонті не з'явилася жіночка , одна з старішин та по…
by Таня Онищук —Монтеррей. Квартира родини Салазар. Лізбет: Моя дівчинко! Моє серденько. Артеміо: Як ви, дівчатка? Лізбет: Ти сьогодні швидко. Артеміо: Скоріше впорався з робою. Як ваш день? Лізбет: Ми чудово поспали, погралися, почитали казку і заснули. Артеміо: Знову…
We use cookies to enhance your browsing experience, serve personalized content, and analyze our traffic. Some features are not available without, but you can limit the site to strictly necessary cookies only. See Privacy Policy.
Login
Log in with a social media account to set up a profile. You can change your nickname later.