Розділи
-
Знову чую твій крик. Ну, тільки не це, будь ласка! Ти плачеш, я знову тебе не помітив. Мені так шкода... Але я все-таки вгадав. Ти знову плачеш. Вкотре вже. І я щодня хочу заспокоїти тебе. Мені не вистачає сміливості. Ти розмазуєш сльози по щоках і подушці. Ізабелло, коли ти встигла…
-
265 • Completed
-
-
Прозорий мов вода, Світлий як місяць, Красивий як янгол. А лякаєш мов диявол. *** - Ти на приколі з мене!?? - крикнув до нього Рома. - Хочеш сказати, що я дарма сюди йшов і вмовляв тебе!? - Ну чому це, дарма? За те, ми з тобою познайомилися поближче, і пообіймалися! - юнак обняв себе…
-
28.9 K • Ongoing
-
-
Ворота різко розкрилися. Вітер боляче вдарив в обличчя, - наче батогом по щоці... Зграя воронів з диким, принизливим криком: "Кар-ка-ар!" - вилетіли з подвір'я, мало не врізавшись в хлопця. Так ще й згубили кілька пір'їн. Роман закрився схрещеними руками від вітру, проте, він вщух так…
-
28.9 K • Ongoing
-
-
Я хотів тебе звільнити, а ти - мене полонити. *** Ніч пройшла далеко не спокійно... Та й хто після зустрічі з привидом спокійно засне? Уві сні Рома бачив світлі та різкі - немов фари машини, силуети. Спершу одну: витончену, худеньку, жіночу. Потім другу: високу, міцну, хлопчачу. Білі…
-
28.9 K • Ongoing
-
-
...Не було ні дня ні ночі, щоб я не бачив всюди твої очі... *** Шухевич допоміг кухарці Ірині, та розніс своїм нервотрепам їх порції: рагу з мясом, і чай з лимоном та булочки з різними начинками. Сам він, не дивлячись на вмовляння дівчаток приєднатися до них за столик, забився кудись…
-
28.9 K • Ongoing
-
- Попередній 1 … 23 24 25 … 51 Далі