Розділи
-
Вона прокинулася незадовго до того, як батько мав би її розбудити, коли сонце вже проривалося в кімнату крізь щілину між шторами. Акане простягнула руку, підставляючи її під промінь, і мерехтливі пилинки закружляли в теплому світлі, сполохані її рухом. Гарно. День має бути…-
82,9 K • Ongoing
-
-
Розділ двадцять сьомий Похмуре лютневе небо нависало, затягнуте сірими хмарами. Вони майже торкалися верхівок темних дерев, а вітер час від часу зривав із землі тонкий сніг і тягнув його вздовж стежки. Холод пробирався під мантію, залазив під комір і швидко холодив…-
262,5 K • Ongoing
-
-
Розділ двадцять шостий 30 січня 2005 року Табір смерті «Кап-Ґрі-Не», північне узбережжя Франції Герміона дивилася перед собою, впершись поглядом у стіну. Пальці машинально виводили кола на простирадлі — знову і знову, ніби це могло хоч якось впорядкувати думки. Вона…
-
262,5 K • Ongoing
-
-
Увечері мені захотілося побачити Алісію. Я вийшов у сад і додатково зробив тисячу ударів Стрілою Темряви по моїй новій колоні. Після такого мені абсолютно все розхотілося, навіть читати. Я прийняв ванну і пішов спати. Вранці на своєму ганку я знову спостерігав учорашнього типа,…-
71,2 K • Completed
-
-
– Слухай, хлопче… Це звучить доволі серйозно. Какаші не пам’ятав, коли востаннє розповідав щось настільки довго та детально. Останнім часом алкоголь спонукав його говорити більше, ніж планувалося, і майже моментально після цього він шкодував про все сказане. Але зараз, сидячи…-
82,9 K • Ongoing
-
-
Я брів нічними вулицями, ледве переставляючи ноги, плечі мої були опущені. У повітрі було розлито нічну прохолоду. Мої думки непомітно змінили свій напрямок. Тепер у голові замість "ааа, я помру!", билося мляве: "як мені далі жити, без магії". З посади таємного радника доведеться…
-
71,2 K • Completed
-
-
На КПП мені повідомили, що Єлизавета фон Стронг вже чекає на мене. Мені навіть не знадобилося показувати свій жетон. На думку спало неприємне міркування, що вже багато людей знає мене в обличчя. Думка прийшла та одразу пішла. У мене були проблеми серйозніші. - Олександре, я рада,…
-
71,2 K • Completed
-
-
Знову це місце. Ця темрява, що окутує собою, тьмарячи розум і змушує розчинитися в своїх глибинах. Та не сьогодні. В цей раз вона була не жадібною чорною водою, а порожнім, нескінченним небом. Не зорь, не місяця — лише холодний вітер, що несе в своїх обіймах кудись…-
42,6 K • Ongoing
-
-
Була майже п’ята ранку, тож, звісно, він вже не спав. Копирсався у холодильнику в пошуках чогось, що згодилося б на сніданок, коли в двері постукали. За старою звичкою Какаші почекав, доки звук повториться, бо іноді прикинутися, що нікого немає вдома, – це найкраще рішення. Стукіт…-
82,9 K • Ongoing
-
-
Єва Першою моєю покупкою в Марлії стали цигарки та сірники. Повертаючись через ринок до тимчасової криївки, я змогла заховати в рукав один ніж, що занадто криво лежав на прилавку. Він виявився тупим. Я навіть не знала чи радіти. В армії боялись поліціянтів з тупими ножами.…-
276,7 K • Ongoing
-
- Previous 1 2 3 4 … 1 339 Next
